"Рядки залюблені в село" заспівали

2014 року редакція газети «Рідне село» проводила конкурс віршів про село «Рядки, залюблені в село». Перший, хто тоді надіслав свою поезію, був Ігор Пономаренко з м. Боярка Київської області. Ці рядки надихнули композитора з Луцька Галину Васіну. І сьогодні ми представляємо нову пісню на вже відомі нашим читачам слова.

1.Верба схилилась над водою
І довгі коси розплела...
Я неквапливою ходою
Іду до рідного села.
Ось гребля і ставок глибокий.
Дорога вгору тут іде.
З дороги по обидва боки
Мій погляд рідне все знайде.

Приспів:
Ой село моє, рідне село, –
Це колиска моя.
Ой село моє, рідне село,
Як люблю тебе я.

2. Я тут родився. Ці тополі
Я край дороги посадив
І пас корову тут у полі,
І ці стежини всі сходив.
А запах стиглої пшениці
Я так любив у пору жнив.
Ось тут з глибокої криниці
Я воду срібноплинну пив.

3. А ось уже і наша хата,
Росли тут груші молоді.
Мої невтомні ноженята
Тут всюди бігали тоді.
Я тут родивсь. І тут я вдома.
Я кожне дерево впізнав.
Від радості проходить втома
Тут у селі, де я зростав.