Дніпровець Максим Сорока розробив технологію палива з листя

agronews.org_.jpg

Щоосені села затягує димом: селяни палять хмиз та опале листя, вважаючи, що так знищують хвороби і шкідників, які збираються зимувати під їхнім покривом. У містах листя вивозять на смітники. Однак рослинні рештки можуть принести значно більшу користь, переконує і доводить справою дніпровець Максим Сорока, активіст Дніпропетровського відділення Національного екологічного центру України.

Інженерна думка

Сухе листя та бадилля швидко згоряє в печі, але від цього й користі мало. Паливо має тліти. От Максим, інженер-еколог, і збагнув, що рослинні рештки (бадилля, листя, гичку, хмиз, бур’ян, солому, соняшникове лушпиння, тирсу) треба ущільнити, аби вповільнити до них доступ повітря, точніше, перетворити їх на брикети. Технологія дуже проста. За 3,5 години чоловік виготовив із дерев’яних брусків прес, а з дірчастого металевого листа – форму для пресування брикетів 10х10 см і 15 см заввишки.

Рослинні рештки пропускає через січкарню. Що дрібніше порубати, то краще пресуватиметься. Подрібнене замочує у в’язкому розчині, завареному з крохмалю чи подрібненої макулатури. На 80-90 кг решток йде 10 л розчину, звареного зі 100 г сухого крохмалю або 5-10 кг подрібненого паперу. Суміш накладає у форму і якомога сильніше стискає під пресом, витискаючи якомога більше рідини. Улітку брикети висихають за три дні, у холодну пору – за тиждень-два.

Випробував на тещі

Свій винахід Максим запропонував батькам дружини.

– Тесть із тещею мають 20 соток саду із городом. Ми переробили на брикети всі решти, навіть кукурудзяне бадилля. Вийшло 500 кг сухих брикетів. Цього вистачило, щоб топити місяць. У хаті є і старий газовий котел, і піч. Якщо використовувати піролізну піч або котел для газифікації деревини, цих брикетів вистачить набагато довше.

Враховуючи теперішні ціни, родина заощадила на газі принаймні 2 тис. гривень. Лабораторія екологів встановила, що за тепловіддачею брикети з відходів лише на 30% поступаються сосновим дровам, 44 брикети вагою по 80 г (3,5 кг) заміняють 1 кубометр газу.

– Листяні брикети, як і вугілля, треба кидати вже в розтоплену пічку, – уточнює Максим Сорока. – Вони, як і вугілля, довго горять, повільно віддають тепло. Викиди менші, ніж від згоряння вугілля. Ми перевіряли й брикети з листя дерев, що ростуть біля промислових об’єктів у місті. Токсичних речовин у димі дуже мало.

Навчать усіх

Цього року активісти-екологи об’їздили багато сіл області, щоб навчити розумному використанню відходів.

– Недавно влаштовували майстер-класи в школі села Шульгівка, – розповідає Максим. – Навчали дітей, але дорослих теж приходить багато. У Шульгівці прийшли вчитися майже 80 селян. Сільські люди дуже практичні. Головне показати їм спосіб економії.

Села, які відвідали екологи, тепер діляться досвідом із сусідами, ще й знаходять способи спростити брикетування.

– Жінка із Сухачівки на Дніпропетровщині робила брикети на свій копил: чавила брикети в круглому пластиковому решеті. На масу клала дошку, наступала зверху, і всією своєю вагою напресувала сотні кругляків. За серпень переробила всі відходи. Топила ними цілий місяць. Попіл, що залишився після згоряння брикетів, розсипала по городу як добриво.

Сергій ГРОМОВИЙ

Коментарі

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
  • Адреси сторінок і електронної пошти атоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки та параграфи відокремлюються автоматично.

Детальніше про опції форматування

CAPTCHA
Дайте відповідь на це запитання, щоб ми знали що ви людина, а не робот.