Восьма інспекція: Беєве

Спасо-Преображенську церкву, яка стала окрасою Беєвого, звели 2004 року.

Ми самі обрали село Беєве Липоводолинського району на Сумщині для огляду з двох причин: по-перше, нещодавно тут проїжджали і запам’ятали по-європейськи облаштовану школу гігантських розмірів, до якої відразу захотілося потрапити з інспекцією. По-друге, ми знали, що в Беєвому господарює директор однойменної агрофірми Іван Іванович Сало.

Тож наш легковик уже мчав на Сумщину, де ми мали оголосити: «До вас приїхав Ревізор». Дістатися було непросто. «Ніссан Мікра» раз по раз пірнав у ями дорогою від райцентру. А цією дорогою курсують маршрутки. Їхати зі швидкістю 3-5 км/год доводиться довго. До села потрапляємо лише ввечері. Нічого не залишається, як пофотографувати з висоти пташиного лету з допомогою квадракоптера. Інспекцію починаємо наступного ранку.

СІЛЬСЬКА РАДА. У сільраді нас зустрів голова села Олександр Плутенко, який раніше працював трактористом, комбайнером і водієм. 2015-го пішов на голову сільради – і село його підтримало.

Спочатку – трішки розмов адміністративних. До Беївської сільради входять ще два хутори – Олещенки та Купливаха. У Олещенках залишилося кілька заселених дворів, а з Купливахою навіть є автобусне сполучення. Машиною сільради туди возять хліб і продукти.

Беєве відзначало 344-річчя. Його назва, за легендою, пішла від криків «бей его!» під час якоїсь бійки.

– Зараз усі проблеми, які виникають у громади, безвідмовно вирішує агрофірма. Доходи місцевого бюджету? Та які в нас доходи… Вони не дозволяють зробити і десятої частини того, що зараз є в селі. Практично все робиться силами ТОВ «Беєве». Більшість людей у селі – пасивні. Усі знають, що прийде Іван Іванович і наведе лад. А самі гуртуватися і вирішувати проблеми села не вміємо, – бідкається сільський голова.

Селяни саме прибирають територію. Запитуємо сільського голову, скільки людей беруть участь у суботнику. Він перерахував на пальцях: «Я, водій сільради, секретар, бухгалтер...». А на прибирання сільського кладовища збирається максимум 15 чоловік.

Зараз ТОВ «Беєве» планує зробити тротуар на вулиці Молодіжна. Коли зібрали мешканців для обговорення, були і такі, які кричали:«Це ж вони дерева розчистять і спиляють! Не треба нам ніякого тротуару».

Більшість людей у Беєвому до децентралізації не готові. Тоді як в агрофірмі кажуть, що лад можна буде навести тільки після об’єднання. Село за планом повинне приєднатися до громади Липоводолинського району. І Беївська школа буде однією з опорних.

– Я часто їжджу на семінари щодо об’єднання. Хтось розповідає, що стало краще, а хтось навпаки жаліється, що не розуміє своїх функцій тепер.У будь-якому випадку, якщо не буде підтримки від держави, ми не спроможні будемо утримувати всі свої інфраструктурні об’єкти, – каже Олександр Плутенко.

Бюджет села 2015 року становив 1,05 млн грн, повідомили в сільраді, з яких найбільше, 136 тис. грн, витратили на ремонт школи. У розробці – генеральний план, для якого вже провели топографічну зйомку місцевості.

Бухгалтер і землевпорядник розповіли, що цьогоріч у кожну хату безкоштовно провели воду. У межах сільської ради – 647 паїв, у середньому по 4,33 га. На кожен нараховують у середньому 12,5 тис. грн орендної плати. Загалом у селі живе 703 осіб, з яких 243 пенсіонери і 135 – діти та молодь.

5 балів

ШКОЛА. Наступним пунктом ревізії стала Беївська школа. Ми застали велику перерву. Діти стрибали на надувних батутах посеред шкільного двору. Нас запрошують залізти на батут, мовляв, витримує до 250 кг, проте ми не наважилися.

2016-го заклад реорганізовано в навчально-виховний комплекс: до школи приєднали дитсадок. Тепер у НВК – 80 школярів і 15 дошкільнят, хоча будівля розрахована на 300 учнів.

– Спонсор, ТОВ «Беєве» допомагає утримувати школу. 2008 року зробили капремонт: замінили систему опалення, відремонтували класи, поміняли вікна та двері. Матеріальну базу нам оновлюють щорічно – нові меблі для всіх класних кімнат, ігрові майданчики, обладнання для баскетбольного та волейбольного полів і батути – загалом на 150 тисяч гривень. Із районного бюджету 2008-го нам виділили 300 тисяч на заміну 64 вікон. Да роки тому – 300 тисяч на ремонт покрівлі, – розповідає директорка Надія Гелеверя.

У Беївській школі працюють гуртки рукоділля, співу, природолюбів і з основ боротьби зі СНІДом. На всю школу 18 комп’ютерів, проектор та інтерактивна дошка, що для малочисельної школи – неабияке досягнення. Мультимедійне обладнання є в класах географії, біології та зарубіжної літератури.

«Ревізор» навідався й на шкільну кухню. Усіх учнів харчують безкоштовно. Агрофірма постачає м’ясо, крупи, а батьки приносять овочі. Кухарі показують нам ще один дарунок від агрофірми – нову плиту, встановлену кілька днів тому.

У групі для дошкільнят – саме тиха година. Сплячим малюкам залишаємо гостинці від «Сільського ревізора». Кімнати ще в процесі облаштування, збирають нові меблі для ігрової кімнати. На черзі – двоярусні спальні ліжечка. Цього місяця спонсор – агрофірма закупила меблів на 50 тис. грн. Ще майже стільки ж витратила на переобладнання санвузла.

Але не агрофірмою єдиною... Залучають у НВК і європейських спонсорів.
Завдяки участі в проекті ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду – ІІІ», у школі встановили піролізні опалювальні котли, що працюватимуть на дровах. Доти опалювали газом. Нове обладнання запрацює вже восени. Запас дров школа має на найближчі три роки: великі штабелі дров складені біля котельні. Загальні витрати складу 280 тис. грн, із яких 70% – кошти від ПРООН, решта – сільради та спонсора, ТОВ «Беєве».

У школи є свій сад. Для догляду за ним і шкільною територією агрофірма подарувала трактор і газонокосарку. Тож і подвір’я, і майданчики виглядають доглянутими.

– Нам пощастило, що ми можемо розвиватися за рахунок місцевого сільгосппідприємства. А державної підтримки не відчуваємо. Колеги із сіл, де немає агропідприємств, ледь животіють, – розповідає Надія Гелеверя.

5 балів

СПОРТ. Сільська футбольна команда розпалася два роки тому. Більшість молоді роз’їхалися в пошуках роботи. Проте ми знайшли, з ким поганяти м’яча на уроці фізкультури. Спортмайданчики біля школи – єдині спортивні локації в селі, є футбольне, волейбольне і нове баскетбольне поля. Через дорогу від них на колишньому футбольному полі пасуться корови.

4 бали

АГРАРІЇ. Керівник місцевого агропідприємства Іван Сало віддав сільському господарству більше півстоліття, а «Беєвому» – 35 років, ще з колгоспної епохи. Тут діє тваринницький комплекс на 1,5 тис. голів ВРХ. Підприємство обробляє 4,5 тис. га, сіє пшеницю, соняшник, кукурудзу, сою, ячмінь та овес. ТОВ «Беєве» дає роботу 150 місцевим жителів. Окрім цього, 2016-го підвищили орендну плату за паї з 7% до 10% від нормативної грошової оцінки.

Техніка в «Беєві» – майже вся імпортна: 4 трактори Fendt, сівалки і ґрунтообробні агрегати Horsch.

Сам голова, Іван Іванович, розповідати про свої заслуги не захотів. Мовляв, ідіть із людьми розмовляйте й самі висновки робіть. Оскільки в розпалі жнива соняшника та посівна озимих зернових, до трактористів і комбайнерів не доберешся. А ось на молочній фермі на ревізію вже чекали. Під’їжджаємо до будівель ферми.

Ферму показує зоотехнік Володимир Гришко, який працює там 5 років. Доглядає за 350 головами дійного стада м’ясо-молочної породи Лебединка. Зараз їх активно «голштинізують», щоб отримувати більші надої. «Беєве» заготовляє власне молоко, ще й закуповує в населення по 3,50 грн/л.

– Раніше ми здавали молоко на молокозавод у Київській області. Він нас «кинув», заборгував 4 мільйони гривень. Зараз віддаємо продукцію на молокозавод у Бурині, райцентру в Сумській області. Жодних дотацій чи компенсацій із держбюджету тваринникам немає. Зараз київський молокозавод почав повертати борг частинами, ми знову можемо зробити ремонти та поліпшити утримання корів, – розповідає Володимир Гришко.

Йдемо ближче до корів у загонах. Частина поголів’я – на вільному випасі в полях. Узимку їх заводять до павільйонів. Зараз саме час вечірнього доїння. Просимося в помічники до доярок Світлани та Надії.

– Ранкове доїння починається о 5 ранку. Ми встаємо хто опів на четверту, о четвертій, щоб свою худобу попорати. У нас у селі всі тримають по 2-3 корови, а в декого і 9 є. Із цього багато сімей і живе, – розповідають жінки.

У день ревізії на фермі отелилися три корови. «Сільському ревізору» доручають напоїти цих телят молозивом. Це непросто: малеча крутиться, ще й облизує нас із ніг до голови.

5 балів

КУЛЬТУРА. Будинок культури будували всім селом. 1987 року старе приміщення знесли і за одне літо збудували новий клуб. Зараз тут діють шкільний хореографічний колектив, вокальний колектив «Чарівні сни» і фольклорний колектив «Журавка».

Ми побували на репетиції. Свої вірші про АТО нам прочитав Микола Марюха, який мріє випустити власну збірку. Учасниця фольклорного колективу Марія Марченко потішила гуморесками, дівчата з хореографічного гуртка виконали кілька танців. Директор Будинку культури при цьому вигравав на баяні, а співав навіть сільський голова!

– Зараз у Будинку культури – косметичний ремонт. Зробили більярдну, поміняли вікна. Хоча на другому поверсі підлога просто залита бетоном ще з 80-х, тож її теж необхідно міняти. Плануємо ще покласти тротуарну плитку при вході. Наше село розташоване в такому мальовничому місці! Хотілося б, щоб побільше молоді залишалося тут – тоді й творчі колективи процвітатимуть, – розповідає директор Будинку культури Анатолій Гусак.

На другому поверсі клубу – бібліотека.

– У нас більше 500 відвідувачів, а книжковий фонд становить 8 тисяч книг. Хотілося б закупити щось новеньке. Цьогоріч отримали лише 7 нових книг, – розповідає бібліотекар Наталія.

Найбільше в селі полюбляють романи й детективи. Полиця з такою літературою виділяється: книги зачитані, за деякими записуються в чергу.

– Зимою будівля не опалюється, вмикаємо обігрівач. Пенсіонери бувають найчастіше, приходять сюди взимку. А діти вже не такі активні. У кожного вдома є інтернет, – бідкається бібліотекарка.

Для діток тут проводять майстер-класи: плетуть мотанки, ліплять із пластиліну, читають казок. Облаштовують дитячі стенди так, щоб малечі було цікаво гортати сторінки книжок.

4 бали

МЕДИЦИНА. Поки що медамбулаторія знаходиться на околиці села, однак у планах сільради – перенести її до приміщення колишнього дитсадка в центрі села. В амбулаторії 5 працівників, приймають у середньому трьох пацієнтів на день, хоча іноді потік хворих зростає до 50. У селі працюють дві аптеки – біля амбулаторії та в сільраді, є ветаптека.

Швидка допомога приїздить із району та із сусіднього села, чекати в середньому доводиться 40 хв.

В амбулаторії веде прийом лікар Віктор Камлак. До нього саме прийшов Петро Петрович Омельченко, який відгукувався про сільський медзаклад дуже схвально.

– Із серпня нарешті почали закуповувати вакцини, яких у нас раніше не вистачало. Тепер щодня робимо дитячі щеплення. Медикаментів у нас вистачає. В основному постачає район, але дуже допомагає й агрофірма. Не вистачає обладнання та препаратів для переливання крові, на крайній випадок.

Максимум, що ми можемо купити, – глюкозу чи фізрозчин. Адже один флакон білкового препарату коштує 800 гривень, – розповідає лікар.

2016-го в селі народилося троє немовлят, утричі менше порівняно з минулими роками. Завідувач амбулаторії рекомендує команді «Сільського ревізора» більше часу приділяти особистому життю.

– До армії я мріяв стати льотчиком чи капітаном корабля. В армії потрапив у лікарню, мені зробили операцію і врятували. Відтоді я підсів на медичну літературу й пішов у медики. Працюю вже понад 30 років. Але наше суспільство не здатне забезпечити лікарів. Випускники бурс живуть краще, ніж лікарі, – каже Віктор Камлак, завідувач медамбулаторії.

5 балів

ДОРОГИ. У Беєвому 14 вулиць, і всі заасфальтовано, навіть провулки. У день ревізії ремонтували покриття на двох вулицях. Проте центральна дорога села розбита, бо знаходиться на балансі району. Її ремонт сільрада планує виконати наступного року за допомогою агрофірми.

5 балів

МАГАЗИНИ ТА КАФЕ. Є продуктовий магазин із великим асортиментом та прийнятними цінами. У залі стоїть кілька холодильників морозива. Молока в пакетах в крамниці не знайшли: більшість селян тримають корови, у деяких дворах – навіть по 9 голів.

Перевіряємо місцеві ціни на традиційний соціальний кошик: олія (1 л) – 26,4 грн, гречка (1 кг) – 35 грн, борошно (2 кг) – 18,5 грн, хліб – 6,85 грн, сіль (1,5 кг) – 4,5 грн. Загалом – 91,25 грн.

Через дорогу працює кафе на 8 столиків. У будній день відвідувачів нема. Замовляємо пельмені й рушаємо далі на оглядини села.

5 балів

ЗВ’ЯЗОК. Маршрутка робить 5 рейсів на день до Сум, на Ромни – два рейси. Зупинки – охайні, чисті та вигадливо розмальовані.

У селі не ловить МТС, тож «Сільський ревізор» кілька днів без зв’язку.

4 бали

ДОПОМОГА АТО. Двоє жителів села повернулися з АТО, а троє продовжують нести службу. Сільрада двічі виплачувала воїнам по 1 тис. грн. Волонтери неодноразово возили на фронт бронежилети, каски, каремати, спальні мішки, форму, біноклі та генератори, ремонтували машини для розвідки. Сільрада зарезервувала 29 га для виділення земельних ділянок учасникам бойових дій.

5 балів

Дарина КОЗОРІЗ

фото Василя Ніколаєнка

Переваги села:

є робочі місця
переобладнано котли в школі
ідеальне дорожнє покриття на більшості вулиць
діючий Будинок культури та бібліотека
відносно добре забезпечена ліками медамбулаторія

Недоліки села:

розбита дорога обласного значення на під’їзді в село
відсутність спортивних команд, окрім шкільних

Дякуємо Беєвому та його жителям за відверті розповіді та щирий прийом!
Якщо вам наша розповідь здалася трішки похмурою, виною цьому дощова хмара на кожній фотографії :)

Остаточна оцінка 61 балів із можливих 65.

Допоможіть нам обрати село року — голосуйте за об’єкти інфраструктури Беєвого та запрошуйте нас до свого села.

Залишайтеся з нами, буде цікаво!

Більше фото й тексту – на сайті www.agropolit.com

Коментарі

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
  • Адреси сторінок і електронної пошти атоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки та параграфи відокремлюються автоматично.

Детальніше про опції форматування

CAPTCHA
Дайте відповідь на це запитання, щоб ми знали що ви людина, а не робот.