Ділянку, що годувала, затопили

Микола Заставський тримає в руках "сітки" з коріння дерев і трав, які витягли з дренажних труб

Чи компенсують збитки одноосібнику?

Микола Заславський, житель села Роздол, що в Михайлівському районі Запорізької області, вирішив, що пай, який дістався йому в спадок після смерті матері (а це 7,14 га), в оренду здавати не буде, стане одноосібником. І кілька років на цій площі збирав він по 35 ц/га зернових, а кавуни родили такі, що їх удвох треба було піднімати. Вистачало покрити витрати на вирощування врожаю, ще й залишалися гроші на сім’ю.

Ячмінь – не рис

Родина пана Миколи чимала – аж семеро осіб. Він і дружина – пенсіонери й інваліди, 97-літня теща навіть із постелі вже не встає, а коли почалася нинішня війна на сході, з Донецька переїхали син, невістка, двоє їхніх діток. Роботи дорослим у селі за фахом немає. Отже, усі живуть поки що за рахунок трьох пенсій. І той земельний пай для родини Заставських був як знахідка.

Лихо сталося несподівано. Одного прекрасного осіннього дня 2014 року Микола Степанович побачив, що його земельна ділянка повністю затоплена водою. А на ній вже дав гарні сходи озимий ячмінь! Ця культура – не рис і не очерет, у воді довго не протримається, загниє.

Господар почав бити на сполох. Звернувся в районну держадміністрацію. Там обіцяли створити спеціальну комісію, яка б розслідувала те, що сталося, відшукала причину, порадила, як її усунути, назвала б винних. Однак районні фахівці чомусь зволікали. А потім сказали господареві, що то, ймовірно, затоплення від дощів. Однак опадів того року було не так багато. Тому Микола Заставський не повірив цим словам. Адже до цього були й дощові роки, а затоплення ділянки чомусь тоді не сталося. Поки компетентна комісія збиралася відвідати отой нещасливий шматок землі, урожай ячменю вимок на корені, а рівень води зменшився, і на полі почали рости бур’яни.

Витратив одноосібник восени 2014 року для сівби півтори тонни озимого ячменю першої репродукції, підживлював мінеральними добривами. Усе це – немалі затрати, а врожаю в 2015 році не отримав жодної зернини.

Щоб іти до суду, треба гроші…

Аж восени 28 вересня 2015 року районні керівники спромоглися направити на ділянку Заславського робочу групу фахівців. На полі, колись залитому водою, головний гідрогеолог Запорізької гідрогеологомеліоративної експедиції Анатолій Кулак зачитав довідку про стан ділянки. Довідка зазначає, що земельний пай розташований біля траси Харків - Сімферополь у майже безстічній низині й тому піддається підтопленню та затопленню при фільтрації поверхневого стоку з навколишніх сільгоспугідь у підземні води, що завдає великих матеріальних збитків селянам.

Що ж вирішила ота комісія? Цитую: «Робоча група ухвалила наступне: у разі незгоди Заставського М.С. із даними довідки, виданої Запорізькою ГГМГ, він має право звернутися до суду».

Гарна порада, чи не правда? А що ж робити з ділянкою паю, яка чимало літ давала врожай і насправді до 2015 року не затоплювалася? А на суди-пересуди в Миколи Степановича грошей немає – кінці з кінцями людина ледь зводить.

Уся справа – у дренажній системі

Не можуть чітко визначитися спеціалісти, – тож змушений був розпочати власне розслідування господар паю. Неподалік зрошувані поля інших землевласників та орендарів. Аби не допустити затоплення від поливу, ще в давні часи люди придумали дренажну систему. Зайва вода збирається в канаву, а з неї трубою великого діаметру відводиться до річки. Рівень підземних стічних вод можна побачити в спеціальних колодязях. Автор цих рядків, побувавши на тому полі, заглядав туди. Зараз вода перебуває на глибині понад чотири метри від поверхні ґрунту. Торік же з таких колодязів вона якраз і виливалася на ділянку цілими потоками. У чому ж причина?

– Коріння дерев і трав дістає аж до дренажних труб. Окрім того, в колодязі водовідвідної системи несвідомі селяни скидають сміття, тому труби забиваються. Але ми постійно прочищаємо їх, отже, вийти на поверхню землі вода з колектора не могла – там висота понад п’ять метрів. Поле було затоплене тільки після дощів! – виправдовує роботу свого відомства заступник начальника обласного управління водних ресурсів Олександр Лебідь.

Одначе! Приїхали на поле трактори й екскаватори, що позичили управлінню водного господарства фермери-сусіди. Розрили робітники труби й на стиках побачили масу коріння, сплетеного так, ніби це – рибальська сітка. Не могло його стільки зібратися за невеликий період часу – треба було не чистити труби кілька років, якщо не десятиліть! Те коріння (з бур’янів і дерев лісосмуги) повитягували нагору, і вода нині вільно йде собі по трубах. І, впевнений, не стане вона підніматися до поверхні ґрунту, якщо труби не будуть забиті.

Хто платитиме?

Але постають інші питання: хто ж винен у цьому нещасті, хто повинен відшкодувати збитки одноосібникові? Адже тут – явний недогляд, порушення експлуатації гідросистеми, невчасне очищення труб! А дощі й грози – це тільки невеликий додаток.

Погоджуся з паном Лебедем у тому, що цю ділянку землі як ризикову не можна було паювати, а віддати в експлуатацію як луки та пасовища. Вона справді розташована найнижче на цій місцевості, тому затоплюється найпершою. І тепер Олександр Миколайович бачить вихід із ситуації тільки єдиний: місцева влада може надати Миколі Заставському такий же пай із земель запасу або резервного фонду.

Але, по-перше, чи відшукає райдержадміністрація поблизу Роздола не зайняті 7,14 гектара, коли все до сотки віддане в експлуатацію? А по-друге, сам Микола Заставський не бажає цього – земля там родюча, він вніс нещодавно гербіцид, зробив культивацію під озимі. Бажає господар тільки, аби водники вчасно прочищали дренажну систему, щоб поле більше ніколи не заливало.
І, звичайно, хоче повернути завдані збитки.

Пилип ЮРИК

Підверстка
Порада від юриста

Домагатися відшкодування збитків доведеться в судовому порядку. Для цього необхідно буде власнику землі довести факт затоплення земельної ділянки (фото, відео); факт знищення посівів; факт неналежного обслуговування балансоутримувачем дренажних систем, через що вони засмітилися. Обов’язково доведеться визначати суму завданих збитків шляхом проведення незалежної експертизи.

Незалежна експертиза також має встановити ту обставину, що збитки були завдані саме через неналежний стан дренажної системи, аби спростувати позицію Комісії про затоплення через надмірні опади. Високою є ймовірність призначення судової експертизи під час розгляду справи в суді, оскільки позиції сторін щодо причин затоплення землі кардинально різняться.

Усі ці експертизи потребуватимуть значних затрат власника. Разом із тим необхідно пам’ятати, що у власника для захисту своїх прав залишилося мало часу. Збитки були завдані восени 2014 року. Трирічний термін позовної давності закінчується вже через рік, а проведення всіх необхідних експертиз займе певний час.

На майбутнє, рекомендуємо власнику, у випадку необхідності, письмово звертатися до балансоутримувача дренажних систем із проханням вжити заходів для прочищення цих об’єктів,із метою недопущення затоплення полів та завдання збитків третім особам. У випадку невиконання балансоутримувачем робіт із прочищення об’єктів дренажної системи власник землі матиме можливість звернутися до правоохоронних органів для захисту своїх прав та притягнення до юридичної відповідальності відповідних службових осіб.

Наталія КРУЧОК, юрист

Коментарі

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
  • Адреси сторінок і електронної пошти атоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки та параграфи відокремлюються автоматично.

Детальніше про опції форматування

CAPTCHA
Дайте відповідь на це запитання, щоб ми знали що ви людина, а не робот.