Тримати корів стало вигідно

photo_2016-09-22_12-44-07.jpg

Сировар із села Нижнє Селище Хустського району Закарпаття врятував два села від бідності

Завдяки сироварні, яку відкрив Петро Пригара 13 років тому, селяни мають корів і здають молоко по 6 гривень за літр. У селі багато молоді, працюють дитсадки, школа, є власний водогін та якісна артезіанська вода.

– Займатися сиром почав випадково, – розповідає Петро. – Двоє дівчат із села вчилися на французькій філології, поїхали стажуватися на південь Франції в кооператив «Лонґо Май». Там познайомилися з хлопцями Орестом дель Солем і Юрґеном Крефтнером і запросили їх до нас. Хлопці приїхали гостювати в 2000 році. Ми потоваришували. Якось розговорилися за кавою. Я сказав, що хотів би теж сир виготовляти. Молока он скільки в селі!

Французи домовилися про навчання Петра в Швейцарії.

– Вчився в пастухів в Альпах на висоті 1400 метрів над рівнем моря, – розповідає чоловік. – Сир там варився на дровах. Те господарство не мало електрики: був генератор і мідний котел для виготовлення сиру.

На будівництво сироварні Петро взяв у міжнародної організації безвідсотковий кредит на 15 років. Увесь комплекс обійшовся йому в 130 тисяч євро. Головною умовою було, щоб проект став соціальним, тобто щоб була задіяна максимальна кількість людей. Петро почав збирати людей, розказувати їм про сироваріння, про ціну на молоко. А в той період якраз збирачі молока заборгували людям за кілька місяців. Петро для селян був той самий збирач, і тому йому не вірили. Тоді Петро домовився з громадою, що виплачуватиме гроші за молоко щонеділі після служби. Влаштовував для односельців невеличкі фуршети біля церкви, давав сир на пробу, наливав каву. Тільки тоді люди потрохи відтанули, стали здавати.

– За добу сироварня переробляє до 2 тонн молока. Із 800 дворів, які здають його, майже 600 – із нашого села, – каже Петро. – Ще в 5 селах організували збір молока та приймальні молочні пункти. Люди не завжди чесні, часом і розбавляють молоко водою. У Швейцарії за те, що підливають у молоко воду, є кримінальна відповідальність. Як я зловлю за руку – розриваю контракт. Для сиру мені важлива цільність молока, тому відмовився від вимірювання жирності.

У сироварні працює 8 людей. Усіх працівників навчали за кордоном.

– Перші три роки сироварня працювала збитково, – не приховує Пригара. – Були проблеми з кількістю молока, узимку нам його катастрофічно не вистачало, не мали досвіду, як збувати сир. Потім я взяв термобокс із сиром і поїхав до Львова та Києва. Пропонував свої сири в супермаркетах, звичайним людям.
Гарно пішли екскурсії на підприємстві. До нас почали приїздити групи туристів, аби подивитися на виробництво і скуштувати сир. Із дорослого за екскурсію з дегустацією беремо 50 гривень, із дитини – 30 гривень. Нарізаю сири та наливаю келих вина.

Наразі Петро Пригара робить доставку сиру по всій Україні. Надсилає його «Новою поштою».

– Мій сир не боїться спеки. Якось мій знайомий два тижні віз його до Франції – і продукту хоч би що! – розповідає сировар. – У магазини невеличкі партії відправляю машинами. Елітний київський супермаркет щомісяця присилає за товаром рефрижератор.

У Нижньому варять три види сиру: тверді «Селиський»і «Хуст» і м’який «Нарцис Карпат».

– Кредит ще весь не виплатив, але тепер справи йдуть добре, – каже пан Петро. – Щомісяця продаємо по 120 тонн. Сироварня затратне виробництво. Сир «Селиський» дозріває півроку, «Нарцис Карпат» – щонайменше 3 місяці. Якщо починати таке виробництво, то не варто розраховувати, що вкладення повернуться за рік-два. Найменша окупність – 10 років.

Та якщо поставити на м’які сири вартістю 50-150 грн/кг, то виробництво може окупитися за рік. Такі цифри наводить бізнес-консультант Андрій Степановський. Відкривати сироварню варто, маючи в господарстві від 5 корів. У справу доведеться вкласти не менше 10 тисяч гривень. Для початку треба буде закупити ферменти для утворення сиру та спеціальний посуд. За словами фахівця, на ринку бракує недорогих новинок.

Юлія ЧЕРЕДНІЧЕНКО

Коментарі

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
  • Адреси сторінок і електронної пошти атоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки та параграфи відокремлюються автоматично.

Детальніше про опції форматування

CAPTCHA
Дайте відповідь на це запитання, щоб ми знали що ви людина, а не робот.