Україна може залишитися без свинини

Latifundist.com_nichik_7094.jpg

Чи не щотижня з'являється інформація про нові випадки африканської чуми свиней в Україні. Які наслідки поширення цього вірусу для українського свинарства і агросектора в цілому, які заходи ветеринари і власники свинокомплексів можуть зробити проти АЧС, в інтерв'ю Latifundist.com розповів директор Інституту ветеринарної медицини НААН України, доктор ветеринарних наук Сергій Ничик.

Latifundist.com: Розкажіть детальніше про історію АЧС.

Сергій Ничик: Офіційно вона була зареєстрована в Африці в 20-х роках XIX століття. У зв'язку з глобалізацією торгових відносин хвороба в середині ХІХ століття потрапила в Європу. Тоді знадобилося близько 30 років, щоб позбутися від цієї інфекції. Якщо говорити про сучасну історію, то в 2007 р збудник був перенесений з Мозамбіку і Мадагаскару на територію Грузії, а звідти – в РФ і країни Східної Європи. Навіть країни Балтії і Польща не змогли вберегтися. Однак там рівень біобезпеки та умови ведення тваринництва дозволяють в значній мірі убезпечити особисте господарство. Більшість випадків зафіксовано серед диких кабанів.

Latifundist.com: Як інші країни Східної Європи борються з АЧС?

Сергій Ничик: У Польщі або країнах Балтії при спалаху африканської чуми створюють комісії, які очолюють наукові фахівці зі світовим ім'ям. Тоді можливо точно визначити джерело інфекції та шляхи локалізації.

Latifundist.com: Що потрібно робити системно, щоб поліпшити ситуацію?

Сергій Ничик: Треба робити так, як це роблять в усьому світі. Потрібно створити на території України національний референт-центр з вивчення і профілактики АЧС. Є діагностика, є фахівці. Всі зацікавлені організації – це Мінагропрод і Національна академія аграрних наук. З боку президента НААН дано зелене світло. Міністерство поки не йде назустріч з цих питань. Коли створюють такий референт-центр, то вся аналітична інформація стає доступною. Це дозволить обробити інформацію і зробити висновки, щоб скорегувати термінові дії.

Latifundist.com: Як поширення АЧС в Україні може вплинути на вітчизняне свинарство, плани з нарощування експорту і розширення діяльності на таких стратегічних ринках, як Китай або Євросоюз?

Сергій Ничик: Гадаю, ми вже в тій ситуації, коли можна говорити про можливу заборону експорту. Це найстрашніше. Україна – видатний експортер зерна. А тут на експорт взагалі може бути накладена заборона. За офіційною статистикою, у нас з 2012 року зафіксовано 92 випадки африканської чуми свиней. (2012 – 1 випадок (1 – домашні), 2014 року – 16 випадків (4 – домашні, 12 – дикі), 2015 – 40 (34 – домашні, 5 – дикі, 1 – інфікований об'єкт), до 17 серпня 2016 року – 35 (33 – домашні, 2 – дикі) – прим. ред.).
Друге: якщо свинарство буде «горіти» так, як зараз, Україна може залишитися без свинини. А що значить залишитися без свинарства християнській країні? Це торкнеться і приватний сектор, і фермерів, і великі комплекси. І це в умовах економічної кризи.
Третє: проблеми в свинарстві зачеплять цілий ряд компаній, які забезпечують діяльність свинарських господарств. Наприклад, виробництво кормів або ліків. Якщо все це буде підірвано, то на відновлення підуть роки.

Latifundist.com: Наші чиновники в курсі?

Сергій Ничик: Я зустрічався з керівником Держпродспоживслужби Володимиром Лапою, ходили і до міністра аграрної політики і продовольства Тараса Кутового. Реакції жодної, але ми намагаємося донести своє бачення ситуації і занепокоєння.

Latifundist.com: Які стратегічні помилки, на Ваш погляд, робить Україна?

Сергій Ничик: Перш за все – це відмова працювати з наукою. Жахлива ситуація з АЧС багато в чому пов'язана з тим, що Державна ветеринарна і фітосанітарна служба України відмовляється співпрацювати з науково-дослідними інститутами. Такого ніде в світі немає. Ми пропонували заходи, своє бачення ситуації, давали прогнози. Але служба не звертала уваги і не проводила необхідні заходи півтора-два роки тому, коли ще можна було локалізувати інфекцію. Це стратегічна проблема. Звідси випливають і локальні проблеми.

Latifundist.com: Що потрібно зробити на оперативному рівні вже зараз?

Сергій Ничик: Треба, щоб вчені були в складі комісій, які займаються дослідженням того чи іншого випадку, коли на місцевому рівні визначають джерело інфекції, шляхи надходження інфекції в ту чи іншу господарство. Важливо знати, як проходить епізоотичний процес (послідовне зараження здорових тварин збудником інфекції – Ред.). Якщо ми відсторонені, зрозуміти причини такого поширення хвороби неможливо. Наприклад, в країнах Балтії або Польщі хворобу фіксують в одному місці, а через 5-8 км – в іншому. У нас одна область, через два-три дні – наступна область за 500 км. І так по всій країні. Цією проблемою повинні займатися вчені, а Державна ветеринарна і фітосанітарна служба повинна виконувати вибірковий контроль і моніторинг на місцях.

Latifundist.com: А як зараз з доступом до цих даних?

Сергій Ничик: Сьогодні ця інформація закрита. Аналіз інформації, кваліфіковані висновки не роблять. Це видно з того, як поширюється африканська чума по Україні.

Latifundist.com: Чи є зараз ефективні ліки проти АЧС?

Сергій Ничик: На сьогодні це захворювання не лікується. Кілька країн серйозно взялися за розробку вакцини, але повноцінної вакцини все ще немає. Тому всі заходи щодо профілактики захворювання – своєчасна діагностика, моніторингова діагностика і кваліфіковані заходи щодо ліквідації спалаху або випадку африканської чуми. Профілактика на порядок дешевше. Тому Україні необхідний референт-центр, де б прогнозувалося розвиток хвороби. Виникнення захворювань – біологічно нормальний процес. Але як ми на них реагуємо – зовсім інше питання.

Latifundist.com: Як відбувається поширення АЧС?

Сергій Ничик: Є три шляхи. Перший: кліщі. На території України вони не є переносниками. Другий шлях: дикі тварини, переважно дикі кабани. Третій шлях: неякісні харчові відходи або неякісне знищення сировини тваринного походження там, де були випадки АЧС. Для України актуальні останні два фактора – дика фауна і продукти харчування.

Latifundist.com: Як можуть убезпечити себе великі свинокомплекси?

Сергій Ничик: Потрібно підвищувати рівень біозахисту, починаючи з санпропускника і закритого режиму роботи. Стежити, щоб працівники комплексу не тримали вдома свиней. Закритий режим роботи може гарантувати вбереження поголів'я від збудника. Треба відлякувати птахів, періодична обробляти територію господарства хлорним вапном. Потрібно стежити за комбікормовою групою, щоб корми не надходили з неблагополучних щодо АЧС зон. Для великого бізнесу це важче, але необхідно.

Latifundist.com: Як правило, в агрохолдингах, які займаються свинарством, є ветеринари. Що б Ви їм порадили?

Сергій Ничик: Дотримуватись професійних заходів, про які всі вони знають. Щоденний огляд тварин. Не приховувати випадки загибелі тварин, а швидко відбирати матеріали для досліджень. Обов'язково витримувати в карантині свиней, які завозяться в господарство. І не тільки брати їх в карантин, але бажано досліджувати на наявність антигену вірусу. Сьогодні є методи, які дозволяють за 3-4 години отримати діагноз.

Latifundist.com: Скільки часу потрібно, щоб стабілізувати ситуацію в Україні?

Сергій Ничик: Важко сказати, тому що сьогодні ми займаємося цією проблемою, але не маємо доступу до інформації. Парадокс. У нас є єдина в Україні лабораторія, акредитована Євросоюзом, є доктори і кандидати наук, але ми не маємо доступу до інформації Державної ветеринарної та фітосанітарної служби. Це ж нонсенс. При цьому ми не хочемо бути просто порадниками, а готові брати на себе відповідальність за наші висновки і рішення.