У селі на Черкащині отримують зарплату 3250 гривень

P8244301.JPG

За наповнення бюджету громади та створення робочих місць Володимир Максимович відчуває відповідальність багато років поспіль.

– У 2000 році колектив тодішнього КСП обрав мене головою. Люди сподівалися, що не поріжемо господарство на металобрухт, не розберемо ферми на цеглу, а косарчанам буде робота, – згадує директор. – До того я працював завгаром у колгоспі. Звик, що для села велике господарство є опорою. Наприклад, хто школі допоможе? Звичайно, що місцеве підприємство. А лікарні, будинку престарілих, дитсадочкам? Це ж все наші люди, дітки, онуки! Не уявляю, як нині село може виживати без підтримки потужного господарства.

У господарстві вдалося зберегти поголів’я великої рогатої худоби. Нині на фермах утримують близько семисот голів ВРХ, у тім числі понад 200 корів.

На майданчику «Зорі» стоять 4 потужні сучасні трактори, один високопродуктивний комбайн. Цієї техніки вистачає для обробітку 1948 гектарів ріллі. Навесні на придбання імпортного телескопічного навантажувача «Маніту» господарство витратило понад 800 тис. гривень.

– Без якісної техніки сьогодні ніяк не обійтися. Хоч навантажувач не новий, але служитиме ще довго. Минулого сезону в господарстві придбали імпортний обприскувач. Для доброго вражаю треба всі роботи проводити якісно й у стислі терміни, – каже очільник «Зорі».

Техніка працює й на вивезенні на поля гною. За рік – понад три тисячі тонн. У більшості господарств району поля вже десятки років не бачили органіки.
– Звісно, займатися лише рослинництвом значно простіше та й рентабельність вища, ніж у тваринництві. – Але утримуючи велику рогату худобу, маємо постійні оборотні кошти, робочі місця, зрештою, добрива на поля, – каже Бойко. – Окрім того, односельчанам завжди допомагають наші фахівці, – чи то в лікуванні худоби, чи в осіменінні. Із наявних 75 працівників у нашому господарстві в тваринництві зайнято майже півсотні. Якби ми пішли шляхом знищення цієї галузі, лишилася б третина людей. Для села це відчутна втрата.
Вироблене молоко «Зоря» здає на Кам’янський молокозавод. А це теж робочі місця, податки до бюджету.

– Тобто виходить, що соціальний ефект від тваринництва значно вищий, ніж від рослинництва, – пояснює Володимир Максимович. – Уявімо, що всі сільгосппідприємства району відроджують тваринництво. У селах з’являються сотні робочих місць. У результаті районний, місцевий бюджети отримують кілька мільйонів додаткових надходжень, які спрямовують на освіту, медицину. Переробники, той же молокозавод, завантажуються роботою, набирають робітників. Це реальний крок до подолання безробіття.

Головний бухгалтер господарства Людмила Качур розповідає, що середня заробітна плата в «Зорі» становить 3250 гривень на місяць. Торік до бюджетів сплатили 3 млн 252 тис. гривень. За паї – 1 млн 952 тисячі. Орендна платня – 4,5% від нормативної вартості землі.

Володимир Бойко все своє життя утримує худобу й у власному присадибному господарстві. Пояснює, що для селянина це не лише заробіток, а й спосіб життя.

Для того, щоби сільгоспвиробники повернулися до розвитку тваринницької галузі, на думку Бойка, державі потрібно зробити кілька важливих кроків.

– У березні сільгоспвиробники зі всієї України їздили до Верховної Ради «достукатися» до керівництва держави. Вимагали кілька речей. По-перше, сформувати прості, зрозумілі й стабільні правила оподаткування. По-друге, надати підтримку тваринницьким підприємствам. По-третє, нам навести лад у земельних питаннях. Громади мають розпоряджатися своєю землею, а не чиновники за закритими дверима у високих кабінетах, – переконаний аграрій.

Віталій ІВАНЧЕНКО

Коментарі

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
  • Адреси сторінок і електронної пошти атоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки та параграфи відокремлюються автоматично.

Детальніше про опції форматування

CAPTCHA
Дайте відповідь на це запитання, щоб ми знали що ви людина, а не робот.