М’ясо виноградних равликів і їхня ікра в рази дорожчі за кролятину та індичатину

"Тваринки" Дмитра живуть у затінку під палетами

Підприємець із міста Козятин Вінницької області Дмитро Бутенко вісім років тому хотів вирощувати кролів, а почав равликів. І тепер він точно знає, що не прорахувався. Кожен кілограм молюсків приносить 600 гривень доходу. А починався бізнес так.

Плани змінила криза

– Для створення кролеферми викупив старий свинарник в одному із сіл Козятинського району. Приміщення – тільки за назвою. Від нього залишилися лише одні стіни. Будівля знаходиться за межами села, в екологічно чистому місці. Знаючі люди, з якими радився, казали, що для кролів саме таке й потрібне, бо ці вухані дуже делікатні тварини: захворіє одна – починається масовий падіж. Уже був проект майбутньої кролеферми. Зробили розрахунки фінансових затрат. Однак економічна криза 2008 року перекреслила всі наміри. Словом, від делікатесного м’яса пухнастих довелося відмовитися.

І ось в одному з київських магазинів, де продають морепродукти, чоловік звернув увагу на равликів. Зацікавила ціна. Вона була висока. Дуже. До того доводилося чути, що французи в захваті від цього делікатесу. В інтернеті пишуть, що за рік з’їдають 25 тонн м’яса равликів.

Чоловік загорівся ідеєю створити власну ферму.

Із Латвії привезли «родичів»

– Помітив, що в саду біля викупленого приміщення багато равликів. На виноградному листі, у траві. Тоді подумав, якщо вони тут, у природі, добре почуваються, то в спеціальних умовах – тим паче, – каже чоловік. – Довго шукав, де взяти на розплід. Ідею підказав знайомий далекобійник. Запропонував привезти равликів із Латвії. Я замовив два ящики, тобто близько 100 кілограмів. Коштували вони тоді 250 доларів.

Аби розпочати бізнес, Дмитро почав читати спеціальну літературу, спілкуватися з науковцями, вивчати ринок. Нарешті дійшов висновку, що вирощування харчових равликів – це та ніша, яку ще не встигли заповнити ділові люди.

– У мене виноградний равлик, – каже Дмитро. – Коли випустив латвійських, помітив, що вони дуже схожі з місцевими. Пізніше дізнався, що це один і той же вид. Латвійські хіба що трішки більші.

Равлики не потребують багато їжі, тим і вигідні для бізнесу. У саду між рядами дерев стоять дерев’яні естакади. Поруч – натягнута сітка. Усе це обліплено равликами. Багато їх можна побачити в траві.

На десерт – апельсини

За словами вінничанина, він настільки вивчив звички молюсків, що хоч починай писати наукову роботу. Наприклад, звернув увагу, що молюскам неабияк смакує морква. Після її вживання, вони починають активно паруватися. Ще охоче їдять листя капусти, шпинату, фрукти, яблука, і навіть апельсини. Завдяки цим продуктам м’ясо равликів виходить смачнішим. Якщо вирощувати їх на одній тільки траві, що росте в саду, м’ясо буде жорстким та ще і з гірчинкою.

Є, звісно, і клопіт. Підприємець звернув увагу, що здорові молюски можуть захворіти від контакту з мертвими. Найчастіше вони гинуть через те, що птахи пошкоджують мушлю. Тому двічі-тричі на тиждень найняті робітники, збираючи особин, яких можна відправити до цеху на переробку, прибирають і неживих равликів.

На черзі – ікра

Бізнесмен планує зайнятися виведенням і продажем равликової ікри. Вона смачніша за чорну і червону, а кілограм делікатесу коштує аж 1 тисячу доларів. Щоправда, є особливість. Її равлики відкладають у нірку завглибшки 5-7 сантиметрів під землею. Звісно, ніхто ікру із землі не витягуватиме.
Підприємець зараз для її збирання створює спеціальний вольєр. Ікринки зберігаються в так званих мішечках. Їх дістають із заглиблень і відправляють на переробку.

Равликів купують переважно в столиці – супермаркети й ресторани, тому й цех переробки підприємець обладнав під Києвом.

– У цеху ми проварюємо равликів, мушлі миємо і вичищаємо, – розповідає він. – До м’яса равликів додають спеції, соуси, потім підготовлені мушлі фарширують ним, заморожують і в такому вигляді поставляють замовнику. Перед тим, як подавати до столу, мушлі розігрівають.

Попит є. Але це зараз. Щоб знайти ринок збуту, Дмитро розробив буклет і заходив ледь не в кожен ресторан. Перше серйозне замовлення на 20 кілограмів прийшло з Одеси. А далі покупці знайшлися вже й у Києві.

Юлія ЧЕРЕДНІЧЕНКО

Підверстка

Порахуймо

У столичних ресторанах равликів від Бутенка продають за ціною 150-190 гривень за порцію. На порцію йде 12 молюсків. Зберігають замороженими. Розігрівають за 10 хвилин до подачі на стіл. На смак філе нагадує морепродукти.

З одного кілограма філе виходить приблизно 40 порцій страви. Кілограм равликового м’яса з мушлями Дмитро продає за 600 гривень, без мушлі – 900-1000 гривень (для цього треба 200 штук молюсків). Щомісяця є замовлення на 50 кг. Тобто чоловік щомісяця має щонайменше 30 тис. гривень прибутку.

Коментарі

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
  • Адреси сторінок і електронної пошти атоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки та параграфи відокремлюються автоматично.

Детальніше про опції форматування

CAPTCHA
Дайте відповідь на це запитання, щоб ми знали що ви людина, а не робот.