Винахідник Володимир Розум розповідає, як можна, не працюючи на городі, збирати рекордні врожаї навіть на бідних ґрунтах

zemledelie.org_.ua(2).jpg

За останні два-три роки тисячі українців на присадибних ділянках випробували нову технологію обробітку землі – теплі грядки Розума. Після їхнього закладення город уже не копають і не обробляють хімією, але збирають більші врожаї екологічно чистих продуктів. Та й поливати майже не треба, тож літо можна присвятити подорожам. Що Володимир Микитович і робить – щотижня їздить Україною та проводить семінари за своєю технологією чи закладає теплі грядки на замовлення.

Знання з бібліотек і від однодумців

Володимир Розум – садівник-самоук, а от аматором його назвати язик не повертається. Усе життя він працював інженером на комбайновому заводі в Тернополі, а після його закриття в 1990-ті роки зайнявся малим бізнесом і виробляв рідкісні ще тоді поліетиленові пакети. Та оскільки українець, який народився в селі, до землі байдужим бути не може, Володимира Микитовича після 50 років потягнуло до «джерел».

Зацікавився землеробством настільки, що закінчив спеціальні заочні курси в Харкові, далі освіту здобував у бібліотеках. Отримані знання випробовував на дачі біля Тернополя, а згодом почав займатися садівництвом на замовлення.
Новий етап життя для чоловіка почався тоді, коли він прийшов у Клуб органічного землеробства. Там і з’явилася технологія теплих грядок Розума. Підкріпивши теорію практикою, автор її невдовзі запатентував. Нині щодня йому телефонують з усієї України й дякують за розумне рішення.

Біота як домашні тварини

Найважливіше в грядці Розума – це біота, усі ті корисні мікроорганізми, черв’яки, комахи, які й доглядають за культурними рослинами.

– Наше завдання не виростити врожай, а виростити біоту, – пояснює Володимир Микитович. – Біота – як домашні тварини. Вони так само потребують умов і догляду. А вже ці підземні мешканці подбають про врожай. І саме грядки, які й розробив, забезпечують найсприятливіші умови для проживання і біоти, і культурних рослин. Щоб виростити біоту, органічну грядку слід поливати ЕМ-препаратами, тобто препаратами із Ефективними Мікроорганізмами. Вони вже поєднані в препаратах таким чином, щоб підсилювали дію одне одного. У пляшці з «емочками» підібрано більше 80 бактерій.

Принцип самих грядок такий. Ділянка розмічається, щоб її можна було поділити на кілька смуг: органічну (60 см), кормову (30 см) і газонну (60 см).
Кормова, де власне й вирощуватимуться культури, знаходиться між органічною і газонною. Органічна й газонна, які оточують кормову, акумулюють вологу й тепло, необхідні для підтримки землі в природному стані й розвитку рослин. Це дуже доречно для регіонів із посушливим кліматом. До того ж по газонній смузі ходять.

Найбільше уваги потребує органічна смуга. Її можна закласти будь-якої пори, працюватиме вона потім кілька років. Спершу на штик лопати копається канавка у формі клиноподібного (якщо розрізати ґрунт вертикально) рівчака завширшки 60 см. Землю викладають поруч ліворуч і праворуч горбиком завширшки 30 см і заввишки 15 см. Тобто формують кормові смуги.

У рівчак найперше кладуть товсті порізані галузки, зверху менші, й ще дрібніші. Тоді листя, солому, сіно, фрукти-падалицю, іншу органіку. Це все поливають або посипають ЕМ-препаратами. Володимир Микитович кожен шар посипає препаратом ЕМ-бокаші, який містить корисні мікроорганізми, заселені на пшеничних висівках.

Грубі гілки створюватимуть повітряну подушку, потрібну для аерації біоти. Органіка, розкладаючись, перетворюватиметься на гумус. «Подушка», що формується, дуже подібна до лісової. На городі з піщаним чи глинястим ґрунтом за пару років «виростає» чорнозем, і навіть під час посухи всередині органічної доріжки буде вогко. Завдяки цьому корінці рослин із кормової грядки тягнутимуться до поживи.

Газон працює на город

Доріжку для ходьби засівають злаковими високорослими травами. Їх косять, як звичайний газон. Сіно перекладають на органічну доріжку. Коли вміст органічної доріжки перепріє, її засівають сидератами – гірчицею, фацелією тощо. Це роблять перед посадкою картоплі навесні чи відразу після збору врожаю. У першому випадку сидерати скошують, коли картопля починає сходити, у другому – залишають на зиму.

Ямкові теплі грядки можна створювати таким чином навколо великих фруктових дерев, у квітниках, виноградниках.

Щоб не копати кормову грядку, картоплю та розсаду саджають у ямки, зроблені кілком (держаком від лопати). Структура ґрунту при цьому не порушується. Навпаки, ґрунт у ямці ущільнюється й волога по земляних капілярах підіймається до рослини. Розпушувати землю навколо рослин можна лише плоскорізом. Викопують коренеплоди «копаницею» – мотикою.

Для ягід, садової суниці чи кущів формують ширшу грядку з дренажним каналом. Його роблять по центру органічного рівчака, копаючи додаткове заглиблення на штик лопати. Там скупчуватиметься вуглекислий газ і збиратиметься волога. Такий канал акумулює багато води, бо здатен зберегти величезну кількість опадів. Ягоди на таких грядках не вражаються хворобами, вони завжди чисті, дають ранні та рясні врожаї.

Школярі оцінили

П’ять років тому Володимиру Розуму запропонували працювати в школі села Плебанівка Теребовлянського району Тернопільщини, де він живе з родиною. На шкільній ділянці в 15 соток він і заклав із дітьми свої теплі грядки.

– Уже саме слово «теплі» налаштовує на позитивний лад, – каже садівник. – А за рахунок органіки, яка розкладається біля коріння городини, вони дійсно гріють. Тепло там виділяється також під час конденсації вологи при утворенні підземної роси. Спершу діти називали мене «Емочкою», бо показував їм, як поливати ЕМ-препаратами. Потім побачили результат, і сприйняли технологію теплих грядок вже серйозно.

Шкільну ділянку поділили між 1-9 класами, і кожен клас із року в рік опікується своїм городом. Найбільше дітей тішить, що все росте гарно без догляду. Ходять лише по газонним доріжкам, нікому й в голову не приходить топтати городину чи «емочки». Знають, що ця майже казкова живність – запорука щедрого врожаю за умови, що влітку всі на канікулах, а доглядати й поливати город нікому.

– Спершу вирощували петрушку та іншу зелень, потім моркву-буряк. За великими врожаями не женемося, бо це ж навчальна ділянка, і головне для дітей – зрозуміти принцип вирощування. Мій метод переймають й інші школи. Не лише школярі «горять» цією справою. Удома це ще й спосіб об’єднати сім’ю, а дітей відволікти від комп’ютерів. Після того, як всі гуртом закладають ці грядки, збираються за столом і скільки тем виникає для спільної розмови! Мої онучки такі щасливі, коли прошу їх допомогти на грядках, бо «дідо не бачить там». Це ж цілий ігровий майданчик! – ділиться враженнями чоловік.

Урожай на світлинах Розума, де його родина збирає врожай садової суниці чи помідорів, дійсно щедрий. Він пояснює, що культури на кормову грядку садять максимально густо, щоб росли впритул. З одного боку, вони відчуватимуть конкуренцію і нарощуватимуть зелену масу, тягнучись до сонця. З іншого – поживи в землі достатньо, щоб сформувати чималий плід. Тож садячи вкупі томати, садову суницю, цибулю й моркву, буряки, можна зекономити землю та простимулювати ці рослини віддавати всі сили на продовження роду. Принаймні менше врожаю, ніж із традиційного городу, точно не візьмете.

Ольга ЧЕРНЕНКО

Володимир Микитович Розум 067-272-76-34

Коментарі

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
  • Адреси сторінок і електронної пошти атоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки та параграфи відокремлюються автоматично.

Детальніше про опції форматування

CAPTCHA
Дайте відповідь на це запитання, щоб ми знали що ви людина, а не робот.