Петро Трофименко розповідає про чотири принципи органічного землеробства: не орати, мульчувати, лікувати бактеріями та живити сидератами

Петро Трофименко демонструє плоскоріз Фокіна

Мода на все органічне набирає оберти в Україні. Врожаї без хімії від великих виробників – недешеве задоволення, а от виростити екологічно чисті овочі на своєму городі ще треба вміти. Вже 13 років цій науці навчає українців киянин 41-річний Петро Трофименко. Він заснував Клуб органічного землеробства, який за ці роки охопив понад 100 тисяч учасників у сотні міст країни. Дехто просто купує біологічні препарати для обробітку рослин, а хтось усерйоз застосовує нові методи обробітку землі.

Виріс на асфальті, землю вивчав по книжках

Це нині Петро Трофименко – експерт з органічного землеробства, а років 20 тому до городу йшов «із-під палки». Хлопець ріс у Києві, землеробством зовсім не цікавився, хоча його батько мав аграрну освіту й працював за фахом. Періодично Петру доводилося їздити з братом допомагати копати город бабусі з дідусем у Переяслав-Хмельницький і це їм обом мало подобалося. Згодом Петро здобув освіту інженера з мікроелектроніки, маркетолога, одружився з дівчиною Оленою, математиком за фахом.

– Коли був студентом, батько пропонував узяти дачу під Києвом, але мене це не цікавило, – розповідає Петро. – У 25 років народився перший син Антон, і ми з дружиною задумалися про те, як його ростити. Трапилася книжка «Анастасія» Володимира Мегре, де йшлося про екопоселення, і про виховання, і про роботу на землі. Зрозумів, що можна жити інакше – менше працювати, а мати кращі результати. Став шукати плоскоріз Фокіна, популярний інструмент серед тих, хто читав цю книгу. Він полегшує працю, можна не копати город.
Фокін, який винайшов цей інструмент, мав хворе серце після інфаркту й не міг виконувати важкої роботи.

Виявилося, в Україні такого пристрою тоді не було. У людей, які цікавилися життям в екопоселеннях, Петро в інтернеті запитував, де взяти плоскоріз. Десяток користувачів написали, що і їм він потрібен, а один із Севастополя – що має. Він і надіслав Трофименку10 штук, які киянин роздав бажаючим.

Ключовий винахід

– Землі ще не мав, а плоскорізом уже обзавівся, – сміється наш герой, розповідаючи про свій шлях до землеробства. – Мені стали дзвонити інші люди, які дізналися, що в мене таке можна дістати. Замовив партії із Севастополя вдруге і втретє. Я тоді працював на програмістській фірмі з клієнтами-замовниками зі США, а тут кількість замовлень на інструмент зросла вже до півсотні. Поїхав у лютому 2003 року до вдови Фокіна в Росію, бо він незадовго до того помер. Познайомився, взяв 150 комплектів. Вона дала мені пачку листів з України, в яких люди просили цей інструмент. Тоді вирішив займатися продажем плоскорізів.

Плоскоріз Фокіна Трофименко тоді демонстрував на всіх сільгоспвиставках. 2003 року ціна інструменту була 35 грн, водночас сапу можна було купити за 7-8 гривень. Люди дивилися, але не купували.

– Тоді випустили листівку з відгуками, бо в Росії на той час уже сім років користувалися плоскорізом. Цей інструмент універсальний: окрім розпушування, ним легше прополювати, ніж сапою, нарізати канавки, підгортати, підкошувати. Не треба нахилятися, що добре людям із хворою спиною. У 2004 році за інструментом уже вишукувалися черги, 2005-го нам стало не вистачати російських плоскорізів. Почали шукати виробників, які могли б повторити кути «трикутника». Перепробували різні заводи. Наче простий інструмент, але є тонкощі, Фокін випробовував його 7 років, – пояснює.

У магазині клубу, де Петро підміняє продавця, він демонструє диво-інструмент. Держак кріпиться так, щоб його було зручно вести паралельно поверхні землі. Трофименко пояснює, що з іншим кутом інструмент загрібає землю, важко працювати. Держак є «продовженням» руки і має 4 варіанти кріплення. Нині на замовлення Клубу органічного землеробства плоскорізи Фокіна виготовляють у Борисполі та Харкові. Є й інші виробники, які без дозволу родини Фокіних випускають «піратські копії». Такі з гіршого металу, швидше затуплюються.

До землі на рівних

Нині в багатодітного батька з 5 дітьми є сад і город у селі Михайлівка Канівського району на Черкащині та малинова плантація на 40 соток у селі Велика Бугаївка Васильківського району Київщини. А на початку 2000-х Петро Трофименко доносив людям теорію про підхід до землі.

– Телефоном із тисячу разів розповідав, що в ґрунті живуть різні мікроорганізми, що відповідають за родючість: аеробні та анаеробні. Аеробні дихають, їм треба сонце, повітря. Анаеробні працюють знизу, їм потрібна волога, темнота, прохолода. Якщо їх перевернути, загинуть, – пояснює Петро. – Я зрозумів, що не просто плоскоріз продаю, а розповідаю альтернативну техніку землеробства. Тоді виникла ідея створити Клуб органічного землеробства, щоб можна було спілкуватися, збирати однодумців на семінари. Органічне означає, якщо до землі слід ставитися, як до живої істоти, – і вона віддячить.

Перший семінар для регіональних представників зібрали 2004 року, розробили картку клубу, каталог. Окрім плоскоріза, з’явилася й інша продукція – ЕМ-препарати, так звані «емочки». Їх тоді теж завозили з Росії, бо в Україні ще не виробляли.

ЕМ – ефективні мікроорганізми. Якщо на землі використовуються хімічні добрива, вона стає пасивною. Для родючості треба додати мікроорганізми і нагодувати їх рослинними залишками. Мета – створити умови, як у природі, лісі. Там земля пухка без копання, бо є органіка (листя) і ті, хто її переробляє, – черв’ячки, мікроорганізми.

Трофименко продає два види «емочок» – рідину та заселені на висівки. Можна розводити й поливати або ж розсипати. За рік можна позбутися грибкових і бактеріальних хвороб рослин.

– Якщо заселити мікроорганізмами землю, це усуває хвороби і шкідників, – розповідає Петро Миколайович. – Принцип дії – як у людському організмі. Є корисні мікроорганізми, нейтральні та шкідливі. Нейтральні приєднуються до тих, яких більше. Навесні та кілька разів протягом сезону поливають ґрунт і рослини. Якщо людина хворіє – у неї патогенів більше, ніж корисних бактерій. Процеси в землі такі самі, як у людському організмі. До речі, деякі ЕМ-препарати можна пити, на смак вони нагадують квас. Можна давати курям, додавати в тісто для хліба. Цими препаратами можна побризкати підлогу, і буде менше пилюки.

Мульчувати й байдикувати

Якщо людина вирішила не копати город, то ділить його на грядки, на які ногами потім не стає. Залишає доріжки, якими ходитиме. А самі грядки спушує, підрізаючи плоскорізом на 5 сантиметрів.

– Якщо земля – дернина, то для початку можна переорати, – зауважує Трофименко. – Або ж ділянку накривають чимось, щоб дернина за півроку-рік перегнила. Якщо копати щороку – це дурна робота і виснаження ґрунту. Кожна оранка одного гектара руйнує 500 кг біогумусу. В Україні середній вміст гумусу раніше був 7-8 відсотків, зараз – удвічі менший. Бур’яни під час оранки не знищуються, а навпаки розмножуються. Достатньо рік висапувати ті, що насіялися, щоб наступного року мати на порядок менше зайвих рослин. Якщо ж перевертати шари ґрунту, бур’яни щороку матимуть сприятливі умови для проростання.

Порятуватися від бур’янів і пересихання ґрунту, утворення кірки допомагає мульчування. Накривати можна травою, листям, агроволокном. Мульчувати можна й соломою, але лише перепрілою. Інакше, розкладаючись у землі, вона вибиратиме з неї азот. Скошену траву також слід застосовувати прив’ялену. У ній багато цукрів, тож згодом вона стане органічним добривом для городини. Для цього варто перед мульчування ділянку полити «емочками», бажано кілька разів за сезон. Якщо поливати зверху, мікроорганізми загинуть на сонці.

Четвертий «кит» органічного землеробства – сидерати. Це рослини, які збагачують ґрунт поживними речовинами: жито, гірчиця, фацелія, конюшина, бобові. Вони не лише розпушують землю потужною кореневою системою, а й зберігають гумус і сприяють знищенню нематод і грибків. Їх скошують, зелену масу залишають на мульчу, а коріння перегниває і стає поживою. Сіючи сидерати, зважають, під яку культуру використовуватимуть ділянку. Так, після бобових не сіють зелень і буряк, бо вони мають властивість накопичувати багато азоту. А після гірчиці – хрестоцвітні: капусту чи редьку.

Ольга ЧЕРНЕНКО

Коментарі

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
  • Адреси сторінок і електронної пошти атоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки та параграфи відокремлюються автоматично.

Детальніше про опції форматування

CAPTCHA
Дайте відповідь на це запитання, щоб ми знали що ви людина, а не робот.