Аграрні професії за престижністю обійшли юристів

b6Xjl7o1nVg.jpg

Зарплати агроінженерів і технологів можуть досягати 20-25 тис гривень. Деяких із них забезпечують житлом і власним авто.

Кінець шкільного року – і перед новими старшокласниками постає питання: ким бути? Юристом! Економістом! Лікарем! – хизуються молоді. Той, хто обрав професію для сільського господарства, про це воліє не говорити, мовляв, не престижно. Однак він помиляється. Сьогодні все з точністю до навпаки.

Аграрний бізнес стрімко розвивається і, за оцінюванням експертів, ця тенденція збережеться впродовж найближчих 15 років. При цьому вже сьогодні сучасні агропідприємства відчувають гостру нестачу висококваліфікованих працівників. Деякі господарства, як і двадцять років тому, продовжують запрошувати іноземців – агрономів із Німеччини, Швейцарії. Але ж на кожне поле іноземця не випишеш. Бізнес потребує вітчизняних фахівців.

Про те, на які саме спеціальності є попит і які умови праці обіцяють роботодавці, напередодні вступу до аграрних навчальних закладів ми розмовляли з в.о. директора Науково-методичного центру «Агроосвіта» Тетяною Іщенко.

– Тетяно Дем’янівно, як пояснити дефіцит фахівців?

– Перша причина: порівняно з 1991 роком за спеціальностями «Агрономія», «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва», «Механізація сільського господарства» втричі зменшилося держзамовлення. Щороку випускається не більше 1000 фахівців. У 10 разів менше готують бухгалтерів і економістів для сільгосппідприємств. Друга причина – неправильне оцінювання абітурієнтами та їхніми батьками ринку вакансій. Вони продовжують із великими труднощами вступати до юридичних вишів, де 20 осіб на місце, а закінчивши їх, плодять армію безробітних. Країні стільки юристів не потрібно. Зовсім інша картина в аграрному виші: конкурс невеликий, пропозиція роботи чимала.

Окрім того, понад 40% агропідприємств відчувають гостру потребу у кваліфікованих кадрах середньої ланки. За даними дослідження асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УкАБ), кожне друге підприємство готове взяти на роботу випускника без досвіду, а кожне десяте – так само й робить. Тільки 38% аграрних підприємств найближчим часом не братимуть на роботу працівника без досвіду. Вам, мабуть, цікаво буде дізнатися про те, що великі агрохолдинги – перші, хто готовий інвестувати у фахівців-початківців.

– Яка ж зарплата в учорашнього студента?

– Випускник тепер не зобов’язаний відробляти за направленням, він сам обирає місце роботи. Як правило, молодий фахівець претендує на зарплату 4-7,5 тис. гривень (за даними опитування). На практиці хороший агроном на великому підприємстві отримує не менше 8 тисяч гривень, фахівець із досвідом, який очолює агрономічну службу, – 15-20 тисяч, ще й соцпакет, машину і житло на додачу.

– Чи здатні наші виші дати освіту, яка би задовольнила сучасне підприємство?

– Питання сьогодні вкрай актуальне: іде пошук шляхів модернізації аграрної освіти, її адаптації до сучасних умов і потреб роботодавців. Настав час іншого девізу: «Навчаємо не того, що знаємо, а того, що потребує агробізнес». Попри здобутки аграрної освіти, найбільша проблема – недостатня кількість і якість практичних знань випускника вишу.

Так, агробізнес потребує великої кількості інженерів-механіків, ветлікарів, агрономів, зоотехніків. Так, він спроможний створити для них привабливі умови. Але він не готовий брати «кота в мішку». Молодий спеціаліст повинен володіти набором теоретичних знань і практичних умінь. Бізнес – справа жорстока: витрачати час і кошти на те, щоб довчити чи перевчити фахівця-початківця, він не хоче.

Схоже, ця справа зрушила з місця. У навчальних програмах тепер викладають нові технології. Університети й коледжі домовляються про практику студентів на передових підприємствах. Раніше вишам навчальний план, кількість дисциплін, кількість годин доводили з міністерства. Навчальний заклад могли позбавити акредитації за найменше відхилення від міністерської програми. Тепер їм дозволили 40-50% програм формувати самостійно. При цьому думка роботодавця враховуватиметься.

Інше питання – чи кожен виш готовий працювати за новими стандартами? Тут потрібно орієнтуватися на ринок праці, посилювати практичну складову, бути на передовій освітніх технологій. Під силу ці вимоги часу виявилися для Сумського, Вінницького, Миколаївського національних аграрних університетів, Таврійського державного агротехнологічного університету.

– Вступ «за блатом» на престижні спеціальності в престижні виші – це залишилося?

– Діти проходять у виш за результатами зовнішнього незалежного оцінювання в школі. Документи надсилають в електронному вигляді або особисто подають у приймальні комісії. Абітурієнт, який вступив у виш, за результатами тестів приходить лише одного разу – щоб надати оригінал атестата про середню освіту. Майбутній студент може подати заявку на вступ одночасно в п’ять вишів. Єдина база даних освіти (ЄБДО) сама визначить, у який із університетів абітурієнт проходить на державне місце за результатами тестів. Якщо він відмовиться від цього місця, то втратить право на освіту державним коштом на цей рік. А наступного року знову повинен складати ЗНО.

– Де готують найкращих фахівців?

– Кожен аграрний університет по-своєму унікальний. Наприклад, холдинг «Агро-Союз» надає перевагу випускникам Білоцерківського національного аграрного університету (ветеринарним лікарям і зоотехнікам). Цей навчальний заклад визнаний в області післядипломної освіти і має ліцензію на підвищення кваліфікації ветеринарних лікарів.

За відгуками роботодавців, ветеринарів добре готують у Національному університеті біоресурсів і природокористування (НУБіП), Львівському університеті ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького. Школа високого рівня підготовки аграрних інженерів, агрономів – у Таврійському державному агротехнологічному університеті. Агрономів і плодоовочівників високого рівня випускає Уманський національний університет садівництва. Ефективна підготовка фахівців із захисту рослин та аграрних інженерів – у НУБіП. Схвальні відгуки товаровиробників мають випускники Липковатівського аграрного коледжу, Іллінецького державного аграрного коледжу, ВСП «Бердянський коледж Таврійського ДАТУ», Хорольського агропромислового коледжу ПДАА.

– Їхніх випускників залюбки беруть на роботу?

– Для бізнесу важливо, щоб студент був мотивованим. Якщо він прийшов в університет після аграрного коледжу, то дійсно хоче опанувати професію.

Хороший досвід роботи між компанією «Кернел» і Сумським національним аграрним університетом. Компанією було відібрано 40 студентів за спеціальностями «Агрономія» та «Механізація сільськогосподарського виробництва». Вони регулярно проходять контроль знань і вмінь. Як результат, їхній рівень підготовки значно вищий у порівнянні з одногрупниками.

Кілька років тому ми провели опитування серед випускників-відмінників: де б вони хотіли працювати. Життя в місті обрали 90%. Тоді ми влаштували для них екскурсію на провідні аграрні підприємства в Дніпропетровській області. Коли ці студенти побачили умови праці, сучасне житло працівників, дізналися рівень зарплат, то всі змінили думку.

І скажу для тих, хто вважає, що в країні багато аграрних навчальних закладів. Чим більше витрачатиме на освіту – тим менше витрачатиме на колонії. У освіченої людини зовсім інші орієнтири в житті. У неї більше шансу реалізувати себе на ринку праці.

Розмовляв Сергій ГРОМОВИЙ