Іграшки з городу

lalky_kukur (4).jpg

Майстрині з Галицького району Івано-Франківщини розповідають, як роблять ляльки з листя кукурудзяних качанів. 

У галицькій школі мистецтв, де Стефанія Сидорук та Ірина Колодій навчають створювати ляльки всіх охочих, пахне зеленню, городом і сухим листям. На столі – кілька десятків кукурудзяних качанів. Хруп-хрусть, хруп-хрусть, ра-а-аз – і чистий качан до кошика, а листя – на стіл. 

– Нівроку, міцненькі, – весело каже пані Стефанія. – Ось це буде дітям поласувати, а це – на ляльки. Їх ще хтозна-відколи в нас роблять, напевно, наші прабабусі й бабусі ними гралися. І ми про древні іграшки не забуваємо. Бо, зробивши таку ляльку самостійно, і дорослі, і діти відчувають енергетику рослини, тепло рідної землі. Вона крізь пальці проходить, і добро всім, хто нею гратиметься, передається.

Але вибрати правильне листя – справа непроста.

– Краще, аби воно на качані висохло, – розповідає, не припиняючи роботи, пані Стефанія. – А коли хочете, аби в ляльки був зелений, насичений і свіжий колір, то треба просто з качана листя зривати – і під праску. Ні в якому разі не чекати, допоки висохне. Адже тоді скручується в трубочку й пропадає. Дехто помилково кладе зелене листя у вологе приміщення, думаючи, що там воно не скрутиться. Проте там воно просто пліснявіє, покривається чорними цятками. Зате під праскою розрівнюється. А ті листочки, які висохли на качані, розпрямляють перед роботою, скроплюють водою, щоби не були ламкими. Ще одна таємниця кукурудзяних лялькарок: для роботи слід брати ті листочки, які поближче до качана. Вони гнучкіші. Не забувають майстрині й про кукурудзяне «волосся». Приймочки – найкраща зачіска для ляльок: із нього можна й коси заплести, і підстригти. 

Поспішати робити ляльку не варто. Треба трохи розім’яти пальцями листочки, бо часом вони «підказують», чим хочуть бути: лялькою-селянкою, князівною чи, може, машинкою або літачком для хлопчика. Адже з кукурудзяного листя можна створити будь-що. Трохи подумавши, Стефанія та Ірина вирішують показати, як зробити ляльку-дівчинку. 

– Беремо випрямлені листочки з чотирьох качанів, вивертаємо їх, адже зовнішня поверхня ребриста, а внутрішня – гладенька. Гострі кінчики чотирьох листочків відрізаємо ножицями, розділяємо на вузькі смужечки, складаємо їх одна на одну всередині кулька з-під паперових м’яких серветок. На вже обмотану листям кульку накладаємо хрест-навхрест волосся, – показують Стефанія та Ірина. – І вже є голівка майбутньої ляльки.

Жінки швидко перемотують перегнуті листя білою міцною тонкою ниткою. Це буде «шия». На неї накладають згорнутий прямокутник із листя, формуючи «руки» і «талію». А далі кілька широких зелених листків майстрині обрізають так, аби всі були рівні. Їх вони примотують по лінії талії знизу, піднявши догори. Згодом опускають і хваляться, що лялька має спідничку. Загалом іграшка готова, але її можна ще як завгодно одягати, накидаючи на цю основу каптан, фартушок, додати пишності спідниці та зробити рукави-реглани, а на голову «одягнути» капелюшок, хустинку. Для такого вбрання можна використовувати пофарбоване аніліновими фарбами листя. 

Роблять ляльки й на спеціальних дерев’яних каркасах, але такі – для виставок. 

Лише обличчя в ляльки немає. Це давня традиція, бо вважалося, що через лице на дитину може подивитися злий дух. Такі забавки екологічно чисті, не варто боятися, що дитина може отруїтися, беручи їх до рота. 

На найпростішу ляльку витрачають щонайменше годину, а над виготовленням виставкової можна трудитися й два-три дні. Окрім ляльок, із кукурудзяного шумилиння можна робити взуття, екосумки і навіть плести маленькі кріселка для діток.

Мирослава ГРИНІВЕЦЬКА

 

Коментарі

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
  • Адреси сторінок і електронної пошти атоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки та параграфи відокремлюються автоматично.

Детальніше про опції форматування

CAPTCHA
Дайте відповідь на це запитання, щоб ми знали що ви людина, а не робот.