100 днів безпорадності

11/06/2014

Перші сто днів на новій посаді є свого роду випробувальним терміном і можливістю отримати постійний контракт на керівну посаду. Нове керівництво Мінагрополітики з тріском провалило це випробування.
Що зроблено неправильно?
1. Основна помилка − це небажання боротися із зарегульованістю сектору і, як наслідок, з корупцією. Мало того що практично всі «каси» залишилися на своїх місцях, так відкрито почали обговорювати введення нових інструментів здирництва.
2. Як продовження політики подвійних стандартів за законом про дерегуляцію можна назвати і всю політику Мінагро стосовно великих агрокомпаній. Керівництво міністерства заявляє в кожному інтерв'ю про необхідність запровадження обмежень на оренду землі та державну власність на землю. Водночас проводить зустрічі з власниками та топ-менеджерами великих агрохолдингів і заявляє, що в реальності робити це не має наміру.
3. Уся піар-кампанія міністерства − велике фіаско. Керівництво Мінагро навіть не зрозуміло, що після Майдану аграрії не хочуть чути рапортів про те, як міністерство успішно провело посівну, забезпечивши селян пальним і насінням. І що з підписанням якогось молочного меморандуму ціни на молоко стабілізувалися. Більше того − це виглядає як знущання.
4. Усім міністрам АПК не подобалися професійні об'єднання: то вони сильно незалежні, то сильно розумні, то профінансовані ззовні. При цьому всі міністри йшли на компроміс з аграрною спільнотою. Нинішнє керівництво вирішило йти своїм шляхом, поділивши цю спільноту на своїх і чужих, пенсіонерів і піонерів, резидентів і нерезидентів, великих і малих тощо.
Як наслідок, Мінагро, не маючи розуміння, що робити і куди рухатися, опинилося в повній ізоляції.

Алекс Ліссітса, генеральний директор ІМК і президент УКАБ