Сам собі ґрунтознавець

kvit7.jpg

12/09/2012

Підкажіть, як визначити кислотність ґрунту у, так би мовити, домашніх умовах.
Олена Наливайко, Житомирська обл.

Більшість овочів розвиваються в умовах слабкокислої або нейтральної реакції ґрунтів. Кисле середовище їх пригнічує. Живильні речовини стають недоступними для рослин, і вони відчувають голод. Зрозуміло, що треба діяти. Та спочатку з’ясуймо: чому несподівано на окультуреній ділянці підвищується кислотність? Одна з причин – застосовуваннямульчування хвоєю або тирсою хвойних порід. Ще одна причина використання добрив: азотних (аміачної селітри, сульфату амонію-натрію, сечовини або карбаміду), фосфорних (суперфосфату: простого порошкоподібного, гранульованого, подвійного гранульованого), калійних (сульфату калію або сірчанокислого калію, хлористого калію).
Перший показник закислення ґрунту – присутність бур’янів, які люблять кислу реакцію: мокриці, хвоща, жовтцю, братків, подорожника, кислиці. Та більш точно визначити кислотність допоможе індикаторний (лакмусовий) папір синього кольору. Той самий, який застосовують для контролю якості бордоської рідини. На обкладинці книжечки такого паперу (запитайте про неї в магазинах, де продаються наочні посібники для шкіл) нанесена шкала кислотності з кольоровим індикатором.
Викопайте яму завглибшки 30-35 см. Саме на такій глибині розташовані всмоктувальні корінці більшості рослин. З вертикальної стінки ями в трьох-чотирьох місцях візьміть по 15-20 г ґрунту, перемішайте його, зав’яжіть у мішечок і опустіть у воду. Краще за все використовувати дистильовану. Якщо ж берете відстояну водопровідну воду або зі свердловини, то її потрібно прокип’ятити, охолодити і злити з осаду. Придатність води для аналізу теж перевіряють лакмусовим папером. Вона не повинна змінювати колір.
На одну частину землі беруть п’ять частин води, ретельно перемішують. Через десять хвилин у цю суміш занурюють лакмусовий папір. Колір порівнюють зі шкалою. Якщо реакція ґрунту нейтральна, колір не зміниться. Якщо папір забарвлюється в зелено-блакитний колір, реакція близька до нейтральної. Солом’яно-жовтий колір вказує на слабкокислу реакцію, рожевий – на середньокислу, червоний – на кислу і сильнокислу. Якщо ґрунт лужний, то колір буде від світло-зеленого до інтенсивно-синього.
Для вапнування ґрунту застосовують природне або прісноводне вапно, гашене вапно (пушонку), дефекат (відходи цукрових заводів), доломітове борошно, вапняк мелений (вапняну муку), вапняк доломітизований, цементний пил, вапняний туф, крейду мелену, попіл.
Норма внесення вапна і золи приблизно 0,3 кг/м2, один раз на рік. Золою можна посипати ґрунт кілька разів за вегетаційний період.

Перебірливі овочі
Не люблять кислих ґрунтів: білокачанна капуста і майже всі її різновиди, буряк столовий, перець, цибуля, пастернак, селера, спаржа.
Воліють слабкокислої реакції: квасоля, горох, боби, баклажани, листова капуста, огірок, качанний салат, шпинат, кабачок, диня.
Добре переносять помірну кислотність: ріпа, редька, морква, томат, гарбуз. Миряться з кислими ґрунтами: щавель, картопля.

Коментарі

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
  • Адреси сторінок і електронної пошти атоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки та параграфи відокремлюються автоматично.

Детальніше про опції форматування

CAPTCHA
Дайте відповідь на це запитання, щоб ми знали що ви людина, а не робот.