До Хотимира по свічку-громницю - за народним календарем, 15 лютого зима зустрічається з літом

12-3.jpg

12/02/2014

За народним календарем, 15 лютого зима зустрічається з літом. За святим письмом, у цей день Пресвята Діва Марія і Йосиф на сороковий день після народження Ісуса Христа принесли його, за давньоєврейським законом, до єрусалимського храму.

Там їх зустрів праведний старець Симеон. Святий Дух сповістив старцю, що він не зможе вмерти, допоки не побачить Господа. Перед смертю Симеон взяв маленького Ісу-са на руки, радісно помолився Богу за те, що його очі побачили обіцяного Спасителя.
Крім релігійного значення, це свято в Україні є ще й джерелом багатьох народних традицій та обрядів. Зокрема, у цей день у церкві посвячують свічки, які, за повір’ями, здатні навіть громи та блискавки від домівок відвертати.
– У гірських селах карпатського регіону вважалося, що стрітенські свічки мають виготовляти лише чоловіки, які на свято Іллі-громовежця (2 серпня) отримали дар панувати над природними стихіями. А жінкам до громниць зась! – розповідає етнограф і краєзнавець Марія Гуменюк. – Але у селі Хотимир Тлумацького району Івано-Франківської області свої прадавні звичаї. І свічки «виливають» лише поважні берегині.
Вони йдуть до знаних пасічників, беруть у них першого воску. Витримують його кілька днів, а відтоді починають дійство. Для лиття свічок використовують спеціальне приладдя: довгу рамку з дірками та розкладеними в них нитками-гнотами. У кожну дірку просто на нитку заливають розтоплений віск. Усе, що скапує додолу, стараються викинути, бо те має забрати нечистий. Перед освяченням прикрашають свічки яскравими стрічками, різним зіллям та сухоцвітами. Продають свічки, зроблені власноруч, по 10-20 гривень. Покупців не бракує. За свічками до Хотимира приїздять аж із сусідніх областей, бо кожен хоче мати вилиту свічку-громницю. Частину грошей, отриманих за свічки, покутські берегині віддають до церкви, інакше їхні вироби не матимуть ніякої сили.
Запалена й освячена у храмі стрітенська свічка символізує непохитну віру. Так, як і Симеон, кожен християнин повинен покладатися на волю Божу і не сумніватися в обіцянках Господніх.
– 15 лютого, повернувшись зі служби, слід одразу запалити в хаті свічку, щоби весняна повінь не пошкодила посіви і щоби мороз дерева не побив. А ще, коли в родині водилося нещастя, громницею обкурювали подвір’я і господу, щоб відігнати зло, – пояснює пані Гуменюк. – Також стрітенську свічу запалювали, коли хтось вибирався в далеку дорогу, щоб магічне світло вказувало шлях додому.

Сабіна РУЖИЦЬКА

Коментарі

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
  • Адреси сторінок і електронної пошти атоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки та параграфи відокремлюються автоматично.

Детальніше про опції форматування

CAPTCHA
Дайте відповідь на це запитання, щоб ми знали що ви людина, а не робот.