Житель Ужгорода 15 років тому створив перший український сорт ківі

13-1.jpg

15/01/2014

Головна особливість сорту Ківі Карпат Стратона – нечувана морозостійкість. За спостереженнями автора  першого вітчизняного ківі Генріха Стратона, рослина легко переносить навіть мінус 28 градусів. До хвороб не схильна, шкідників не має, тому хімії при вирощуванні не потребує. Чим не золота жила для українських виробників?


Інтерес до ківі у Генріха виник ще в студентські роки. Першокурсник біофаку зацікавився новим фруктом на ринку – тоді їх тільки-но почали завозити до України. 

– Виявилося, що ківі походить зовсім не з тропічних чи субтропічних зон, – розповідає Генріх Стратон. – Його батьківщина – далекосхідна тайга, де люті морози. Пізніше селекціонери з Нової Зеландії вивели теплолюбну рослину, плоди якої тепер продають у наших супермаркетах. І я, сподіваючись на генетичну пам’ять ківі, вирішив створити власний сорт, що буде стійким до холоду. 

Сказав – зробив: у 1999 році чоловік отримав перший урожай. Це було майже диво, бо з сотень насінин зиму пережила лише одна. Саме з неї і виросла базова рослина, від якої отримані всі наступні саджанці. 

 

Зберігають, як картоплю

 

Поруч із будинком розташована маточна плантація площею приблизно у чотири сотки. Щорічно сорок кущів-ліан приносять близько тонни врожаю. Зберігаються плоди добре при температурі 0-6 градусів, без проблем лежать до весни у погребі насипом – як картопля. Якщо захочеться поласувати стиглим ківі, просто занесіть його в тепло, і через два дні воно готове.

– Ківі легко збирати, вони не осипаються та мають тривалий період технічної зрілості – це означає, що плоди можна зняти сьогодні, а можна й через тиждень, – пояснює Генріх Валентинович. – Але чекати повної стиглості не варто, бо так можна втратити весь урожай. 

Сорт ужгородця Ківі Карпат (повна назва – Ківі Карпат Стратона варіант Валентайн) є самозапильним, тобто, на відміну від більшості актинідій (а ківі є культурною формою актинідії), не потребує «чоловічого» запильника. На ділянці Генріха Стратона працюють дві бджолосім’ї, які успішно запилюють квітки під час цвітіння. Зібраний мед має незвичний смак та зеленуватий колір, а пилок – білосніжний. Також із ківі можна робити варення, соки, випічку. 

 

За рік – до трьох метрів

 

За словами селекціонера, вирощувати ківі набагато простіше, ніж більшість плодових культур України. 

– За 15 років я не бачив жодного шкідника, не стикався з хворобами цієї рослини, – стверджує селекціонер. – Напевно, причина в тому, що всі її вороги залишились у теплих країнах, а в нашому кліматі нові поки не з’явилися. Виходить цілком органічне виробництво. Стосовно морозостійкості: покупці з різних регіонів України і Росії казали, що мої саджанці витримують навіть 36 градусів морозу. 

Агротехніка ківі дуже проста: поливати – і все. Біолог навіть радить встановити спеціальну систему поливу. Опале листя він використовує як мульчу. Вирощувати актинідію краще з саджанців. Період цвітіння дуже вдалий – у кінці весни або на початку літа. Тож на відміну від абрикоса чи вишні ківі не потрапляє під пізні заморозки. Врожай збирають у другій половині осені. Більшість плодів ужгородського сорту – до 110 грамів кожен. Конкурентами для них є хіба що новозеландські фрукти, а от італійські, грецькі та іспанські удвічі менші. 

Росте ліана дуже активно. Тільки за перший рік з 5-20-сантиметрового саджанця вимахує триметровий гігант. Обрізувати чи ні, вирішує сам господар. Біля ділянки Генріха Валентиновича є телеграфний стовп, одна гілка ківі обвилась довкола нього і плодоносить на висоті 10-12 метрів. 

– В Україні, мабуть, немає жодного райцентру, де б не росли мої ківі, – додає співрозмовник. – Ціна за саджанець така ж, як і два роки тому, – 120 гривень. Про всяк випадок вирощую тисячу запасних ківі – якщо в когось з покупців раптом не прийметься, віддам безкоштовно. 

Зупинятися на досягнутому ужгородський спеціаліст не збирається. На черзі ківі для лінивих: без ворсу на шкірці, щоб можна було їсти, не обчищаючи. 

Родина Стратонів – яскраве свідчення того, що яблучко таки падає недалеко від яблуні. Батько селекціонера багато років працював у тепличних господарствах, саме він прищепив синові любов до рослин та допоміг на початку селекції ківі, а зараз вирощує цитрусові у власній квартирі – навіть виокремив для них кімнату.

 

Наталія Федорова

 

Зображення: 

Коментарі

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
  • Адреси сторінок і електронної пошти атоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки та параграфи відокремлюються автоматично.

Детальніше про опції форматування

CAPTCHA
Дайте відповідь на це запитання, щоб ми знали що ви людина, а не робот.