Не корови і не вівці, а 200 мільйонів хробаків живуть на фермі кременчуцького бізнесмена

8-1.jpg

15/01/2014

Про безхребетних дехто навіть говорити не може – не те, що розводити. Але є люди, які вирощують черв’яків професійно задля отримання органічного добрива – біогумусу. Володимир Шубін, керівник фірми «Гея», присвятив цьому 24 роки, нині його виробництво одне з найбільших в Україні. 


– Наприкінці 1980-х років, – розповідає він, – ця технологія набула в Україні великої популярності. Саме тоді мені, головному механіку заводу білково-вітамінних концентратів, доручили заснувати кілька нових прибуткових підприємств. Будь-яких. Бо з’явилися передчуття, що завод тривалий час не працюватиме, і треба було терміново вкласти кудись гроші. І ми купили 3 млн каліфорнійських хробаків. Віддали за них страшенну на той час суму – 90 тисяч рублів! На ці гроші можна було купити 15 автомобілів «Жигулі». Але вибору не було: закордонні тваринки продавались лише мільйонами. 

 

– А скільки їх зараз? 

– Приблизно 150-200 млн особин. Кількість постійно змінюється. У спеку, посуху чи мороз, а також за нестачі їжі хробаки розмножуються повільніше. Інколи я тримаю їх на голодному пайку навмисне: тоді черв’яки пропускають крізь себе біогумус двічі, і якість продукту вища. 

 

– Здається, все дуже просто…

– Є два рівні вермикультивування: дилетантський і професійний. Одна справа, коли людина просто хоче позбавитись відходів, інша – промислове виробництво. Тут уже потрібні особливий догляд, полив, температурний режим, у результаті – якісний біогумус, який відповідає всім стандартам. 

 

– З чого порадите починати?

– Треба придбати дві родини хробаків – 2000 особин. Краще робити це у березні, коли немає морозів. Черв’яки запускаються у компостну яму (можна зробити бурт із чотирьох дощок) площею мінімум 1 кв. м. До кінця осені кількість «мешканців» збільшиться, і ви отримаєте добрий плацдарм для роботи. Через рік можете звідти взяти 400-450 кг біогумусу вартістю 2 грн за 1 кг, тобто заробити 800-900 гривень. Більше площі та хробакових родин – більше грошей. Витрати такі: 200 грн коштують стартові хробаки, 100-120 грн – тонна коров’ячого гною, 60-70 грн – свинячого.

 

– Скільки часу доведеться витрачати на вермикультуру? 

– У мене черв’яки живуть за річним циклом. У кінці літа – на початку осені починається процес закладки буртів. Готовий біогумус виймається, черв’яки переносяться в інше житло, їм дається нова порція гною. Протягом року треба догодовувати ще 4-5 разів, але це залежить від популяції. Із похолоданням, коли температура падає до 3-5 градусів, хробаки припиняють працювати. На зиму їх треба добре нагодувати і вкрити «ковдрою» з листя, бадилля або соломи товщиною 30-40 см. Влітку слідкуйте, щоб компост не перегрівався (вище 35 градусів – смертельна для черв’яків температура), поливайте його, затіняйте. 

– Скільки їжі потребує один хробак? 

– Стільки, скільки важить. Середній – 0,2-0,3 грами, великий – 0,5. На 10 тис. хробаків, що живуть на 1 кв. м, треба 2 кг харчів на день. 

 

– Коли біогумус вважають готовим? 

– Черв’яки живуть за вологості 60-70%, а стандартний біогумус повинен мати вологість 40-45%, тобто його треба підсушити, щоб дробився на гранули. Я просто розкладаю продукт на бетонній підлозі в теплиці і він сохне. Ще є поняття дозрівання з огляду на насиченість киснем. Для цього треба рихлити біодобриво або перебивати його спеціальною машиною. 

 

– Як воно потім використовується? 

– Вноситься двічі на рік із розрахунку 300 г на 1 кв. м. Навесні безпосередньо в ямки, куди висаджуються рослини, а восени – поверхнево під перекопку. Під час росту рослин доцільно ще кілька разів підкормити їх розчином з біогумусу. На станції сортовипробування проводилися досліди, в результаті яких картоплі, вирощеної із додаванням біогумусу, вродило вдвічі більше. Багато городників кладе по 100-150 г в кожну ямку при посадці, потім провертає лопатою, щоб усі рослини отримали однакову кількість поживних речовин.

 

– Чим відрізняються від біогумусу готові грунтосуміші?

– Лише тим, що в них до біогумусу (10-15%) доданий ґрунт. Це товар для ледачих. 

 

– Які саме черв’яки використовуються у вермикультурі? Одні кажуть, що каліфорнійські, інші – володимирські. 

– На мою думку, в усіх працюють одні й ті ж хробаки – з Каліфорнії. Цей гібрид і досі вважається найкращим. Ось приклад: завожу гній, а в ньому живуть місцеві хробачки, так звані бігунці. Інколи вони виглядають навіть привабливіше, ніж мої трудяги, бо мали десь досхочу їжі. Але потім все одно виживають тільки мої рідні. 

 

– Чи можна використовувати звичайних дощових хробаків?

– Можна, але де взяти таку кількість? Хіба що зібрати всі місцеві популяції… 

 

– Саме ті, перші черв’яки, зробили ваше підприємство одним із найпотужніших в Україні. Які нині обсяги виробництва? 

– Від 300 до 1000 тонн на рік. Усе залежить від попиту. Можемо збільшити популяцію у 3-4 рази. На жаль, поки в цьому немає потреби, вермикультура для України ще й досі не традиційна, сільгоспвиробники продовжують занапащати землю мінеральними добривами. 

 

– Доводилося чути, що проблема навіть не в тому, що фермери не хочуть, а в тому, що це складно технічно. 

– Дійсно, спеціальних машин для внесення біогумусу в нас немає, тому кожен викручується, як може: за допомогою тукових апаратів, старих сіялок або спеціальних розкидачів мінеральних добрив. Усе це незручно: гранули біогумусу не настільки сипкі, тому техніка постійно забивається. Саме з цієї причини відмовляються від біогумусу тепличні господарства, вони можуть користуватися лише розчинними біопрепаратами, які не забивають фільтри. 

 

– Хто найчастіше купує органічні добрива? 

– В основному приватний сектор, який бере небагато – від 500 кг до 1 тонни. Ще є декілька великих господарств, які вирощують сою (на неї біогумус впливає особливо сприятливо), – купують по 10-30 тонн. Також звертаються продавці квітів, для них існує дрібне фасування по 1 кг і 3 кг. Але масового спожитку немає… Та хочу зауважити, існує ще один напрям використання черв’яків. З них можна робити ліки. 

Я займався цим питанням чотири роки, але, на жаль, препарат під назвою «Вермелат» так і не дійшов до реєстрації через нестачу грошей (треба було сплатити 1 млн грн.) та бюрократичні перепони. Це був ефективний водний екстракт, що прискорює виведення продуктів метаболізму. Він показав позитивні результати у пульмонології, лікуванні судин головного мозку, суглобів, щелепно-лицевих та шкірних захворювань. До речі, винайшов цей препарат імунолог, полтавчанин Кайдишев. 

 

Наталія Федорова 

 

Де придбати? Хробаків і корисні поради можна отримати в науково-дослідному секторі (тел. 0642-96-60-01) кафедри ґрунтознавства і агрохімії (0642-96-76-94) Луганського національного аграрного університету.