Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Присяжнюк розповів про здобутки аграріїв у 2013 році і плани на наступний рік

02-1.jpg

– Миколо Володимировичу, почнемо з результатів, якими завершують рік аграрії. Чи можна пишатися ними?

– Сільське господарство залишається ключовою для держави галуззю економіки. Адже саме агропромисловий комплекс сприяє росту ВВП, є наповнювачем бюджету та найголовніше – дає роботу мільйонам українців. Протягом 2013 року Міністерство аграрної політики та продовольства продовжувало впроваджувати новації, закладені у Програмі економічних реформ Президента України. За підсумками 2013 року виробництво валової продукції АПК становитиме близько 250 мільярдів гривень. Якщо порівняти з 2012 роком, то цей показник збільшився майже на 30 мільярдів.

Водночас зростають надходження до бюджету. І за підсумками 2013 року очікується 47 мільярдів гривень надходжень до зведеного бюджету від підприємств АПК. Це теж перевищує минулорічні показники в середньому на 5 мільярдів гривень. Для порівняння, середній показник за 2009-2011 роки становив 33 мільярда гривень. Тож зростання справді суттєві. 

Якщо аналізувати роботу галузей, то рекордні показники маємо в рослинництві. Цього року аграрії намолотили 63 мільйони тонн зерна, і це є історичним рекордом. Майже за всіма культурами зроблено крок уперед. А щоб виробники змогли вигідно продати високий урожай, добре попрацювали Аграрний фонд, Державна продовольчо-зернова корпорація. Уклавши з ними контракт, аграрії отримували за зерно ринкову ціну.

Щодо тваринництва, то в останні роки завдяки ефективній урядовій підтримці вдалося зупинити спад у цій галузі. Завдяки дотаціям у 2013 році вироблено майже 3 мільйони тонн м’яса і понад 11 мільйонів тонн молока. Крім цього, стабілізується поголів’я.

Саме ці заходи та програми створюють умови, щоб ми зберегли українське село. І це наше першочергове завдання.

 

– У цьому році Україна проявила себе як потужний гравець на світовому продовольчому ринку. Чи вдалося зберегти лідерські позиції з експорту?

– Україна була й залишається одним із лідерів з експорту продовольства. Наша країна незмінно посідає перше місце в світі за продажем соняшникової олії. А цього року вдалося вийти на високі позиції за обсягами продажу основних зернових культур, поступившись лише такому потужному гравцеві як США. Зокрема, за кукурудзою ми виходимо на друге місце, за ячменем – на четверте, за пшеницею – на шосте. 

Крім цього, в поточному році збільшився експорт м’ясопродуктів на 60%. І з продажу курятини Україна займає вже дев’яте місце в світі. 

Таких результатів вдалося досягти завдяки активному освоєнню нових ринків. І Уряд, на виконання завдання Президента, цим посилено займається. Тож за останні три роки географію експорту вдалося розширити на 30%. Тобто, кожного року Україна відкриває в середньому 5 нових країн для експорту сільгосппродукції. 

Серед останніх досягнень – відкриття ринку Китаю. Україна – третя країна в світі, яка отримала можливість експортувати зернові до Піднебесної. При цьому всі країни, які експортують сільгосппродукцію, хочуть потрапити на цей ринок. Тому Китай – приклад успішного стратегічного партнерства для України. Це новий, перспективний, стабільний і прогнозований ринок. Тут нам вдалося дуже оперативно узгодити регламенти і стандарти щодо експорту української аграрної продукції. І він, як ми плануємо, становитиме в 2014 році близько 2,5 мільярда доларів, а в 2015 році – 3,5-4 мільярди. Наприклад, з наступного року до КНР експортуватимуться українські соя та ячмінь. Тривають узгодження фітосанітарних протоколів про поставки пшениці, рапсу та документації на м’ясну продукцію.

 

– Закінчується перший рік дії Державної програми активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки. Чи вдалося реалізувати накреслені плани?

– Уже в перший рік роботи Програма дала суттєві результати. Створено 4,6 тисячі нових робочих місць. І це найголовніше. В аграрну галузь надійшло 5,3 мільярда гривень інвестицій. У різних регіонах ввели в експлуатацію 84 аграрні об’єкти. 

Триває розбудова інфраструктури аграрного сектора, зокрема оптових ринків сільгосппродукції. От цього року відкрився такий у Маріуполі –«Азовський». Тож на сьогодні чотири потужних оптових ринки сільгосппродукції діють у різних регіонах України. А до 2015 року мережа оптових ринків охопить всю територію України.

– Цього року за підтримки міністерства у Києві стартувала робота заготівельно-збутової мережі «Рідне село». Розкажіть про неї детальніше. 

– На виконання завдання Президента України в рамках соціальної ініціативи «Рідне село» створено новий альтернативний і прямий канал реалізації сільгосппродукції дрібних і середніх товаровиробників – заготівельно-збутову мережу. Пілотний проект з автолавками «Рідне село» вже працює у Києві. Ця мережа має велике значення як для мешканців міст, так і селян. Адже перші отримали змогу купувати свіжу селянську продукцію без націнок посередників безпосередньо у своїх спальних районах. А селяни, фермери та кооператори мають прямий канал збуту вирощеного.

З наступного року пілотний проект буде поширено по всіх регіонах України. А це означає, що запрацює близько тисячі збутових точок у понад 100 містах із населенням понад 50 тисяч осіб. Постачатимуть продукцію з усіх 11 тисяч сільських та селищних рад.

Умови участі селян у заготівлі сільгосппродукції для збутових точок «Рідне село» вельми прості. Ми розробили механізм отримання автолавок зі спеціальним обладнанням у лізинг. Сподіваємося, що до мережі долучаться заготівельні кооперативи і таким чином отримають додаткову можливість реалізації своєї продукції. 

Загалом, одним із першочергових завдань міністерства залишається створення прямих каналів збуту сільгосппродукції, виробленої фермерами, селянами і кооперативами. Для цього по всій Україні регулярно проводяться ярмарки. На такі заходи допускаються виключно виробники. І Мінагрополітики спільно з місцевими органами влади вживають посилених заходів, щоб туди не потрапив перекупник, який зазвичай завищує ціну.

У 2013-у аграрії зібрали багатий урожай овочів і фруктів, які наразі кожен охочий може придбати на ярмарках. Тут же представлена м’ясо-молочна та інша сільгосппродукція. Тож українці нині купують продукти безпосередньо з городу чи ферми, не сумніваючись у їхній якості, та й без націнки. Тому міністерство всіляко популяризує проведення таких заходів і намагається залучити до них якомога більше аграріїв.

Протягом року в Україні проведено понад 70 тисяч продовольчих ярмарків за участю виробників та обслуговуючих кооперативів, особистих селянських і фермерських господарств. На них реалізовано 830 тисяч тонн сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки на суму 7,5 мільярда гривень. 

– Президент та Уряд, зокрема ви як глава аграрного відомства декларуєте, що підтримка дрібного і середнього сільгоспвиробника − у пріоритеті державної політики щодо сільського господарства. Як здійснюється така державна підтримка, в яких галузях?

– Я неодноразово наголошував, що понад 50% валу сільгосппродукції виробляється саме дрібними господарствами – невеликими фермерськими та особистими селянськими. Державна допомога надходить їм через державні інтервенції, податкові пільги та дотації.

Ще минулими роками пріоритетною галуззю ми визначили тваринництво, зокрема молочне скотарство. І цього року в Україні продовжували діяти державні програми підтримки цього напряму. На відшкодування вартості будівництва та реконструкції тваринницьких комплексів вже загалом спрямовано 245 мільйонів гривень, на відшкодування вартості доїльних установок та відшкодування вартості закупленого або власноруч відтвореного племінного поголів’я ВРХ – по 19 мільйонів гривень. Окрім того, в регіони спрямовано 323 мільйони гривень дотації за збереження ВРХ у господарствах населення, а також 53 мільйони гривень дотації за здану на забій худобу. 

Також хочу нагадати, що у Стратегії розвитку аграрного сектора економіки до 2020 року чимало уваги приділено дрібним та середнім сільгоспвиробникам. Адже вони потребують особливих підходів. Це частина ініціативи «Рідне село». Головним механізмом її реалізації і надалі залишатиметься всебічна підтримка всіх форм кооперації на селі.

 

Ганна Петрушенко